Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Московська держава, смутні часи, Реформа церкви, Московія та Україна -…

- - - - У 1549 р вперше був скликаний Земський собор, до складу якого входили представники боярства, дворянства, духовенства, верхівки городян. Він став вищим дорадчим станово-представницьким органом. Важливу роль в управлінні країни продовжувала відігравати Боярська дума. Виникли накази - органи, що відали окремими галузями державного управління.
      - У 1550 р був прийнятий новий Судебник. Його норми посилювали центральну владу, вводили покарання за хабарництво, зберігали право селянського переходу в Юра зі збільшенням плати за "літнє". У 1551 р Собор російської церкви, що отримав назву Стоглавий, оскільки його рішення складалися зі ста глав, схвалив Судебник 1550 і проведені реформи, регламентував обрядовість, обмежив монастирське землеволодіння і поставив його під контроль царя.
      - У 1556 р. «Вибрана рада» ліквідувала систему «кормлінь», за якою місцеві жителі утримували намісника, і створила місцеве самоврядування з «виборних людей», які призначалися з дворян.
        Було здійснено військову реформу. Створювалися піше стрілецьке військо й «вибрана тисяча» царська гвардія із дворян. Вони стали особистою охороною царя. Відтоді цар не залежав від боярського ополчення.
      - У 1556 р. було видано «Уложення про службу», згідно з яким і для дворян-поміщиків, і для бояр-вотчинників запроваджувалась обов'язкова військова служба терміном 15 років. За несення служ- би належала платня. Із кожних 150 десятин землевласник повинен був виставляти одного кіннотника.
      - Загалом реформи 50-х рр. XVI ст. зміцнили владу царя, ослабили боярство й посилили значення дворянства в Московському царстві. Також здійснення реформ привело до зміцнення в житті Московської держави рис, притаманних східним цивілізаціям
  - - - Іван IV Грозний був відомий своєю агресивною зовнішньою політикою та бажанням розширити територію Російської держави. Він здійснив низку завойовницьких походів, зокрема на Казань, Астрахань та Сибір, які дозволили значно розширити кордони країни.
      - Грозний також встановив контроль над важливими торговими шляхами та військовими дорогами, що дало можливість забезпечувати економічну та військову потужність держави. Однак, така агресивна зовнішня політика призвела до війн з країнами, такими як Литва та Польща, що відбили частину російських територій.
      - Загалом, зовнішня політика Івана Грозного була характеризована завойовницькими амбіціями та великою ролью в збільшенні території Російської держави. Однак, така політика також призвела до значних втрат та конфліктів з іншими країнами.