Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КВАЛІФІКАЦІЙНА…
ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА
Кваліфікаційна характеристика соціального педагога е невід'ємною складовою його професійної
культури, яка відображає ставлення людини до суспільства, його історії та природи і спрямована на
вдосконалення й перетворення дійсності. Розвиток професії в історичній ретроспективі передбачає
зміну вимог до її представників, що включають знання, уміння, навички, певні особистісні якості та
норми поведінки.
Визначенню особливостей сучасного характеру соціально-педагогічної діяльності присвячено
дослідження багатьох науковців, серед яких М.А. Галагузова, І.Д. Звєрєва, А.Й. Капська, Л.Г. Коваль,
Г.П. Медведєва, Л.І. Міщик та ін.
Значний внесок у розгляд проблем характеру діяльності сучасного фахівця здійснила група
науковців під керівництвом професора А.Й. Капської. Вона докладно визначила сутність, зміст,
функції, сферу діяльності соціального педагога та його особистісні якості.
Соціальний педагог — спеціаліст, зайнятий у сфері соціально-педагогічної роботи або освітньо-
виховної діяльності. Він організовує взаємодію освітніх і позанавчальних установ, сім'ї, громадськості
з метою створення у соціальному середовищі умов для соціальної адаптації та благополуччя в
мікросоціумі дітей та молоді, їх всебічного розвитку.
Соціальний педагог, згідно з посадовими обов'язками:
— вивчає психолого-медико-педагогічні особливості дітей та молоді;
— досліджує умови їх життя в мікросоціумі;
— виявляє інтереси, потреби, труднощі, проблеми, конфліктні ситуації відхилення в поведінці дітей
та молоді;
— надає їм своєчасну допомогу та підтримку;
— виступає посередником між особистістю та організацією, сім'єю, спеціалістами різних соціальних
служб, відомств та адміністративних органів;
— здійснює реабілітацію дітей-інваліді в;
— організовує роботу з дітьми та молоддю за місцем проживання;
— забезпечує соціальний супровід дітей-сиріт;
— здійснює профілактику негативних явищ серед дітей та молоді.
Придатність спеціаліста до виконання наведених посадових обов'язків визначається рівнем
сформованості в нього когнітивного та операційного компонентів готовності до соціально-педагогічної
роботи.
Когнітивний компонент (знання) є теоретичною основою соціально-педагогічної діяльності. Він
передбачає оволодіння спеціалістом знаннями, які допомагають на практиці створювати систему
засобів та прийомів для досягнення професійної мети, швидко орієнтуватись у нових ситуаціях,
планувати свою діяльність, оцінювати її результативність.
До системи базових теоретичних знань соціального педагога належать знання:
— основ соціальної політики держави та соціально-правового захисту дітей та молоді;
— основ соціології, психології та педагогіки;
— основних закономірностей розвитку особистості;
— специфіки потреб та інтересів різних вікових груп дітей та молоді;
— специфіки роботи у різних мікросоціумах;
— особливостей діяльності з сім'єю, різними групами дітей та молоді;
— функцій державних і недержавних організацій у системі соціально-педагогічної діяльності;
— способів психолого-педагогічної діагностики;
— сучасного стану і тенденцій розвитку дитячих та молодіжних об'єднань.
Ці знання реалізуються у практичній діяльності соціального педагога. Вони тісно пов'язані з
уміннями, які становлять операційний компонент готовності до соціально-педагогічної роботи.
Насамперед це інтегровані вміння, якими має володіти кожний спеціаліст, незалежно від специфіки
його конкретної діяльності.
Комунікативні вміння передбачають володіння культурою міжособистісного спілкування,
налагодження контакту з іншою людиною, розвиток взаємодії з клієнтом у позитивному емоційному
напрямі.
Аналітичні вміння спрямовані на аналіз процесів, що відбуваються у соціумі, аналіз стану дитини та
вплив на неї мікро-соціуму; виділення проблем дитини та розуміння спільної діяльності з нею щодо їх
подолання.
Організаторські вміння — створення і розвиток офіційної та неофіційної мережі соціальної
підтримки особистості, залучення волонтерів, що можуть надати ресурси, послуги та інші види
допомоги.
Прогностичні вміння передбачають прогнозування розвитку особистості з урахуванням її проблем;
постановку мети діяльності та її завдань, прогнозування можливого результату роботи; планування
роботи майбутньої діяльності.
Проектувальні вміння дають змогу створювати програми діяльності за окремими напрямами роботи;
здійснювати відбір необхідних методів і форм діяльності; конкретизувати зміст роботи в кожному
окремому випадку.
Соціально-педагогічна робота належить до таких видів професійної діяльності, в яких не лише
знання та вміння, а й особистісні якості спеціаліста впливають у багатьох випадках на її
результативність.
Визначаючи особистісні характеристики соціального педагога, необхідно завжди пам'ятати, що він
працює у сфері, яка ґрунтується на здатності успішно функціонувати в системі міжособистісних
відносин.
Психологічні характеристики: емоційна врівноваженість; низька тривожність; стійкість до стресів;
творче мислення; добра зорова та слухова пам'ять; послідовність у діях; наполегливість; витримка;
уважність; спостережливість.
Морально-етичні якості: чесність; доброта; альтруїзм; терпимість; справедливість; тактовність;
емпатійність; конфіденційність; скромність; відповідальність; відвертість; уважність.
Психоаналітичні якості: адекватна самооцінка; самоконтроль; самокритичність; прагнення до
самовдосконалення; самоаналіз; самодисциплінованість.
Педагогічні якості: комунікабельність; візуальність (зовнішня привабливість); красномовство
(вміння навіювати та переконувати); перцептивність (сприймання іншої людини); оптимізм.
Потреба у спеціалістах соціально-педагогічного профілю в Україні сьогодні є надзвичайно
актуальною. Установи, де можливе працевлаштування соціальних педагогів, можуть бути державними,
громадськими або державно-громадськими.
Сфери діяльності, в яких може бути задіяний працівник, здебільшого розрізняють за відомчою
належністю.
Сфера освіти: загальноосвітні школи різного типу, школи-інтернати, дитячі будинки, центри
дитячої творчості.
Сфера охорони здоров'я: будинки дитини, дитячі санаторії, соціально-реабілітаційні центри для
неповнолітніх, інтернати для дітей-інвалідів, дитячі лікарні, дружні клініки для молоді, анонімні
кабінети.
Сфера соціального захисту населення: центри соціального обслуговування населення* притулки,
кризові центри для жінок.
Сфера охорони правопорядку: приймальники-розподільники, спецінтернати, міліція у справах
неповнолітніх, колонії для неповнолітніх.
5.Сфера служб для молоді: клуби за місцем проживання, центри молодої сім'ї, центри соціальних
служб для молоді, громадські дитячі та молодіжні об'єднання, молодіжні служби працевлаштування.
На підставі змісту соціально-педагогічної роботи виокремлюються професійні функції соціального
педагога.
Функції соціально-педагогічної діяльності — це основні напрями роботи соціального педагога, в
яких конкретизується її зміст.
Охарактеризуємо функції соціально-педагогічної діяльності у наведених нижче таблицях.