Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Міжнародні відносини наприкінці XIX - початку XX ст. - Coggle Diagram

- - - - Японія після революції 1867-1868 років стала на шлях модернізації. Для розвитку кап. відносин потрібна була велика кількість сировини, але на Японському архіпелазі її практично не було, тому потрібно було завойовувати іноземні території. Зважаючи на те, що через численні повстання, ввезення опіуму та інших факторів Китай став неймовірно слабкою державою та напівколонією західних країн, Японія вирушила піти проти Китаю війною та відібрати деякі з її територій на пряму. Так, в 1894-1895 рр. Японія перемогла війну, і за її результатами захопила ряд китайських територій (острови Тайвань та Пенху, а також Ляодунський півострів в Манчурії)
      - Іспано-американська війна (1898 рр.)
        
        Наприкінці XIX ст., після розширення кордонів США до Тихого океану та відновлення після громадянської війни, країна почала активно шукати нові джерела сировини та ринку збуту, почала поширювати свій вплив в Тихоокеанському регіоні та всій Америці. Якщо говорити про Америку, то тут США хотіли взяти під свій контроль багато різних островів, які досі знаходились в складі Іспанської імперії. Населення Куби, яка як раз таки і перебувала в складі Іспанської імперії, часто повставало проти влади заради отримання незалежності від іспанців. В 1895 році відбулося масштабне повстання насленення Куби проти іспанців, і навіть попри надсилання до Куби 150 тисяч іспанських солдат, повстання все рівно не було придушене. Тим часом в політичних колах США виникло величезне бажання підтримати народні виступи аби в майбутньому взяти всеь острів під свій контроль. В період з 1895 по 1897 роки було здійснено 60 експедицій американських волонтерів для підтримки повстання. В січні 1898 року, під час безладдя в Гавані Вашингтон вирішив відправити броненосець "Мен" в Гавану, щоб показати стурбованість США та захистити громадян США. Після вибуху броненосця 15 лютого того ж року антиіспанські настрої в американському суспільстві почали наростати. Цьому також посприяло те, що за тиждень до цього в американській пресі було опубліковано письмо іспанського посла в США, де він негативно відзивався про президента США Мак-Кінлі, і виражав впевненість в тому, що якщо війна відбудеться, то Іспанія буде давати гідну відсіч. Попри те, що ніхто не довів те, що броненосець підірвали іспанці, вся вина була скинута саме на них. 11 квітня Мак-Кінлі запропонував конгресу втручання в події, що відбувалися на Кубі. Через тиждень конгрес вирішив, що Іспанії варто запропонувати вивести війська з Куби та надати їй незалежності. Іспанії був даний термін до 23 квітня, а якби Іспанія не виконала цього, то послідувало б військове втручання США. Іспанія проігнорувала виведення своїх військ з Куби,
        а 23 квітня оголосила США війну.
        Американці вирішили скористатись цим, і тому активно фінансували повстанців для дестабілізації ситуації на острові, щоб в майбутньому взяти його під свій контроль.
        Війна тривала всього 10 тижнів, і американський флот здобув блискучу перемогу над іспанським флотом. За результатами війни Куба ставала формально незалежною, але по фатку перебувала під протекторатом США. Під прямий контроль США потрапила Пуерто-Ріко і Гуам, а також Філіпіни.
        
        Друга англо-бурська війна (1899 - 1902 рр.)
        
        В 1899 році Трансвааль та Оранжева неочікувано оголосили війну Англії. У перші місяці війни об'єднана 40-тисячна армія бурів завдала поразки 30-тисячному англійському війську. У 1900 р. англійці, отримавши підкріплення, захопили спочатку столицю Оранжевої республіки, а потім столицю Трансваалю м. Преторія. Війна закінчилась підписанням наприкінці травня 1902 року мирного договору, за яким республіки втратили незалежність і стали колоніями Британії.
        
        Російсько-японська війна (1904 - 1905 рр.)
        
        Для того, щоб відволікти російський народ від негараздів та економічних проблем Росії, а також через амбіції Миколи ІІ, Росія почала війну проти Японії в 1904 році. Японія, через ефективну індустріалізацію своєї економіки та модернізацію армії за німецькими та британськими зразками, змогла перемогти Росію. За результатами війни Японія отримала Південний Сахалін та здобула протекторат над Кореєю (в 1910 році Корея стала повноцінною колонією Японії). Також в 1905 році Японія взяла в оренду величезну Квантунську територію в Південній Маньчжурії.
        
        Fun fact: Montenegro declared war on Japan on Russia's side, not as a meaning of militaristic intervention, but just to have good relations with Russia. However, both the Russians and the Japanese forgot, or not even noticed abiut this small country joining their war and didn't call them for the treaty of Portsmouth, thus, according to international law, they are still at war with Japan -_-
        
        Перша Марокканська криза (1905 - 1906 рр.)
        
        Це був гострий конфлікт між Німеччиною, Британією та Францією за пануванням над Марокко, яка була розташована біля Гібралтарської протоки, що в свою чергу займала вигідне стратегічне положення. Згідно англо-французьким договором 1904 року, за Францією закріплювався контроль над більшою частиною Марокко. З іншого боку, щодо Морокко були підписані й інші угоди, яку засвідчували те, що жодна країна не має право втручатись у внутрішні справи Морокко, попередньо не проконсультувавшись з іншими країнами-підписантами. На початку 1905 року Франція порушила цю домовленість, вимагаючи від марокканського султана контролю над армією та поліцією. Німеччина вирішила скористатись цим приводом для взяття Марокко під свій контроль, а також для того, щоб ослабити угоду між Францією та Англією. Німецький уряд наполягав на скликання міжнародної конференції, і погрожував війною Англії та Франції. В квітні 1906 року, що проходила в Іспанії, фкатично визнала незалежність Марокко, але насправді Франція продовжувала зберігати свій вплив, а такоє їй надали право контролювати марокканські митниці й постачання зброї. У підсумку Німеччина нічого не здобула, жодна країна крім Австро-Угорщини не підтримала її.
        
        Боснійська криза (1908 - 1909 р.)
        
        В 1908 році в ОІ відбулася молотурецька революція, в ході якої було повалено владу Абдул-Гаміда ІІ, і встановлено владу молодотурків. Подібна політична ситуація в країні дала змогу Росії, Австро-Угорщині та Сербії висунити свої претензії на територію двох провінцій ОІ - Боснії та Герцеговини. Формально Боснія та Герцеговина все ще перебували в складі ОІ, але фактично вони були окуповані Австро-Угорщиною після 1878 року в результаті російсько-турецької війни. Щоб закріпити приналежність Боснії та Герцеговини до АУ потрібно було їх анексувати. Але населення цих провінцій було слов'янським, зокрема сербським. Сербія, яка на той момент була молодою державою, мала амбіції розширення своїх територій, і тому також хотіла взяти ці дві провінції під свій контроль. І ось, 7 жовтня 1908 року АУ анексовує ці дві провінції. Росія заявила рішучий протест. Виникла загроза зіткнення, причому не так між Сербією та АУ, як між АУ та Росією. Бути чи не бути збройному конфлікту, значною мірою залежало від того, як поведе себе Німеччина. Німці дозволили австрійцям лише "похизуватися в блискучих військових шатах". Річ у тім, що Німеччина ще не була готовою до війни. Не була до неї готовою і Росія, принижена тим, що нею зневажали. Зрештою обійшлося без кровопролиття, хоча відносини між Росією та Німеччиною й АУ були ще більш зіпсовані.
        
        Друга Марокканська криза (1911 р.)
        
        2 more items...