Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Московська Держава, (Україна під час правління Івана IV Грозного…
Московська Держава
Іван Грозний
Проводив амбітну зовнішню політику, спрямовану на збільшення території держави та зміцнення її позицій у міжнародному співтоваристві.
Внутрішня політика характеризувалася сильним централізованим управлінням та стримуванням будь-яких форм опозиції. Він ставив собі за мету зміцнити царську владу та обмежити вплив боярства, що давало йому можливість здійснювати реформи в державі.
Основні війни Івана Грозного
Війна з Астраханським ханством (1569-1570). Російська держава завоювала Астраханське ханство і збільшила свої кордони на південь.
Лівонська війна (1558-1583). Ця війна велася проти Лівонської конфедерації, яку очолював Орден Німецьких лицарів. Іван Грозний намагався збільшити свої кордони на захід і завоювати прибалтійські провінції. Однак війна не принесла Росії значних перемог, і вона була завершена миром з Ям-Запольським договором 1582-83 років.
Війна з Казанським ханством (1552-1556). Ця війна призвела до підкорення Казанського ханства Російської державі і збільшення її території.
Війна з Польщею (1579-1582). Ця війна велася через спробу Польщі заволодіти Лівонською конфедерацією. Іван Грозний допомагав Лівонській конфедерації, що призвело до конфлікту з Польщею. Конфлікт завершився перемир'ям, але він позначив занепад Російської держави.
Московія та Україна
Україна під час правління Івана Грозного
У той же час, на території України було чимало сутичок та повстань проти Московської держави. Зокрема, у 1570-і роках на південному заході України активно діяла збройна організація під проводом Якова Сенкевича, яка боролася проти гноблення українського народу.
Таким чином, Україна під час правління Івана IV Грозного перебувала в складних умовах, пов'язаних з насильницькими методами Московської держави в регіоні та активною боротьбою українського народу за свої права та свободу.
Стосунки Московії та України
Під час правління Івана IV Грозного, також відомого як Іван IV, стосунки між Московським царством та Україною були складними та амбівалентними.
З одного боку, Іван Грозний намагався зміцнити владу Московського царства на території України та розширити свій вплив на українських козаків. У зв'язку з цим, він надавав підтримку деяким українським князям та військовим лідерам, які були готові підкоритися московській владі. Зокрема, він підтримував українського козацького гетьмана Дмитра Вишневецького, який став його верним прибічником.
Крім того, Іван Грозний проводив політику релігійної уніфікації, що призвело до заборони української православної церкви та об'єднання її з Московською православною церквою.
Смутні часи
Династія Романових
Романови правили у Московській державі як великі князі і царі в 1613-1721.
Гілки роду: Лодигіни, Коновніцини, Горбунови, Кокорєви, Образцови, Количови, Хлудєнєви, Стєрбєєви, Неплюєви, Боборикіни, Шерємєтєви, Рахманіни, Яковлєви, Голтяєви, Беззубцеви.
окупація
Великого князівства Литовського
Володіння:Московія,Велике князівство Московське, (1328—1547),Московське царство (1547—1721)
Слід зазначити, що у Російській імперії у членів правлячого імператорського дому офіційно взагалі не було прізвища, а лише титул, ім'я та по батькові. В імперський час назву Романових носив імператорський дім, а їхнім офіційним прізвищем було Гольшетйн-Готторп-Романови, яке вживали в історичній чи генеалогічній літературі. Після повалення монархії у XX столітті більшість нащадків роду на імміграції обрали офіційне прізвище Романови.
Московська держава дійсно переживала складний період в історії, відомий як "Смутний час". Цей період тривав з 1598 року до 1613 року і був пов'язаний зі смертю царя Федора Іоанновича, останнього представника династії Рюриковичів, та після цього зі спробами різних династій здобути владу в країні.
Україна в смутні часи
Україна в цей період перебувала під владою Польської держави, яка намагалася зміцнити свої позиції на території України та забезпечити свій вплив на українських козаків. Польща зуміла створити на Україні свої війська та адміністративні структури, що привело до труднощів та суперечностей між місцевим населенням та польськими окупаційними владами.
У цей період на території України діяли військові лідери-бунтівники, зокрема Богдан Хмельницький, який очолив повстання українського народу проти польської окупації. Повстання Богдана Хмельницького, яке почалося в 1648 році, стало великою подією в історії України та Російської держави, адже воно сприяло формуванню Козацької держави на території України, яка згодом стала важливим фактором в історії регіо
У цей період Московська держава стикнулася з численними викликами, такими як зміна династій, релігійні конфлікти, соціальні тривоги, збройні конфлікти з іноземними державами та національними меншинами, епідемії та голод. Серед визнаної діячів цього часу можна згадати Лжедмитрія I, насправді Григорія Отрепьєва, який здобув владу в 1605 році і був визнаний царем, але був повалений в 1610 році.
Смутний час закінчився в 1613 році, коли на престол був обраний Михайло Романов, засновник династії Романових. Влада нового царя стала ознакою стабільності і зростання Московської держави. Таким чином, Смутний час був важливим періодом в історії Росії, який сильно вплинув на її подальший розвиток.
Реформи Церкви
У 1549 р. відбувся перший Земський собор. У ньому брали участь представники різних соціальних станів, за винятком селян.Земські собори не обмежували владу царя, а були для нього опорою у проведенні внутрішньої і зовнішньої політики.
Отже, це означало утвердження станово-представницької монархії.У 1550 р. собор затвердив новий Судебник. Він обмежував владу намісників. Дворяни звільнялись від суду намісника, а суддів, котрі зловживали владою, карали. Судебник скасував податкові пільги монастирів. Судебник підтвердив і уточнив норми селянського переходу в Юріїв день.
У 1556 р. уряд видав Уложення про службу. Для всіх поміщиків і вотчинників запроваджувалася обов'язкова військова служба. Вона починалася з 15 років і була спадковою. Згідно з Уложенням, від кожних 150 десятин землевласники повинні були виставити озброєного кіннотника. З того, хто приводив менше воїнів, стягували штраф.
У 1551 р. відбувся Стоглавий собор православної церкви. Його рішення були записані у 100 пунктах. Було заборонено ченцям пити горілку, запроваджено нагляд за літописанням та іконописом, уніфіковану церковні обряди. Але цареві не вдалося відібрати землі у монастирів. Монастирське землеволодіння лише обмежувалось. Собор заборонив спілкування з іноземцями. Посилилась ізоляція Московської держави від заходу.
У 1549 скликано перший Земський собор, 1551 — Стоглавий собор, що прийняв збірник рішень про церковне життя «Стоглав».
Україна під час правління Івана IV Грозного перебувала під владою Московської держави і знаходилася під його прямим контролем. Грозний вважав Україну важливою територією для Московії через її розташування та наявність багатих земель.
Під час правління Івана IV Грозного на території України було запроваджено нову форму організації влади - утворилися земські управи, що забезпечували проведення адміністративно-територіального поділу, виконували контроль за збором податків, а також за організацією оборони території.
