Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Оксиди, АМФОТЕРНІ СПОЛУКИ, Cолі, −, 2, . - Coggle Diagram

- - - - До кислотних оксидів відносять такі оксиди, які взаємодіють з осно́вними та амфотерними оксидами, а також з їхніми гідроксидами з утворенням солей.
      - КИСЛОТИ
        
        Кислота-сполука,молекула якої містить один або декілька атомів Гідрогену ,який може замінюватися під час хімічної реакції на атоми(йони) металічного елемента.
        
        КИСЛОТИ РЕАГУЮТЬ З:
        
        Діють на індикатори
        
        Реагують з металами
        
        Реагують з основами
        
        Реагують
        з основними оксидами
        
        Розкладаються за нагрівання
        
        Реагують з солями
        
        За наявністю атомів оксигену усі кислоти поділяються на:
        
        Без оксигенові
        
        Загальна формула НnE
        
        Приклади:
        
        Не мають оксигену
        
        Оксигеновмісні
        
        загальна формула HmEOn
        
        Приклади:
        
        Мають декілька атомів оксигену
        
        За наявністю атомів Гідрогену усі кислоти поділяються на
        
        Одноосновні
        
        Один атом Гідрогену
        
        Приклади:HCl,HNO3,HI,HF...
        
        Двоосновні
        
        Два атоми Гідрогену
        
        Приклади:H2SO4,H2CO3,H2SiO3,H2SO3...
        
        Триосновні
        
        Три атоми Гідрогену
        
        Приклади:H2BO3,H3PO4...
        
        За силою відщеплення атомів Гідрогену усі кислоти поділяються на
        
        Сильні
        
        Сильні кислоти: HNO3 – нітратна, HI – йодидна, HBr – бромідна, HCl – хлоридна, H2SO4 – сульфатна. середньої сили: H2SO3 – сульфітна, H3PO4 – ортофосфатна, HF – фторидна, HNO2 – нітритна, ці кислоти розміщено за зменшенням їхньої сили.
        
        Середньої сили
        
        Слабкі
        
        Кислоти мать хімічні й тривіальні назви
        
        Назви кислотам даються зан назвою кислотного залишку
        
        Приклад:
        
        Це фото мого зошиту тому сорі за почерк
        
        На фото погано видно:HCl-хлоридна,а назва залишку хлор,HNO3-нітратнаба залишок нітрат ну і далі
        
        Валентність кислотного залишку залежить від кількості атомів гідрогену у сполуці
        
        Заряд атома Гідрогену ЗАВЖДИ=+1
        
        З цього впливає що якщо ми маємо 2 атоми гадрогену то заряд кислотного залишку=-2
  - - - основними оксидами є, наприклад, Na2O ,K2O, CaO, MgO. Деякі оксиди легко взаємодіють з водою з утворенням відповідних основ:
    - - Основи-тверді речовини йонної будови які складаються з катіонів металічного елемента Mn+ і аніоно-гідрооксильної групи ОН-.
        
        Число гідрооксильних груп у формулі основи дорівнює валентності металу
        
        Приклад:AL(OH)3,NaOH,Fe(OH)3,Pb(OH)2,Mg(OH)3....
      - Усі основи поділяються на:
        
        Луги
        
        Водні розчини лугів їдкі,мильні на дотик.
        
        Луги руйнують органічні сполуки.
        
        Луги стійкі до нагрівання
        
        Луги реагують з
        
        Луги взаємодіють з кислотами-реакція нейтралізції
        
        Луги взаємодіють із солями за умов утворення осаду або газу
        
        Луги взаємодіють з кислотними оксидами
        
        Луги діють на індикатори
        
        Луги реагують з жирами за умов утворення мила
        
        Луги жадібно поглинають з повітря воду, СО2, SO2, H2S і NO2. При доступі повітря, вони завжди будуть містити кристалізаційну воду, домішки карбонату, сульфату, сульфіду, нітрату і нітриту. Для зневоднення луги нагрівають в атмосфері, вільній від СО2, від домішок карбонату в їдких лугах позбуваються перекристалізацією з етанолу. Водні розчини їдких лугів руйнують скло, розплави — порцеляну і платину. Плавлять їдкі луги в посудинах зі срібла, нікелю або заліза, зберігають в поліетиленових посудинах.
        
        Нерозчині осови
        
        Розкладаються за нагрівання
        
        Приклад:
        
        2Fe(OH)3 =ț Fe2O3 + 3H2O
        
        Cu(OH)2 = ț CuO + H2O
        
        Fe(OH)2 = ț FeO + H2O
        
        Нерозчинні основи реагують з
        
        Кислотами
        
        Нерозчинні основи взаємодіють з кислотами, утворюючи сіль та воду.
        
        Mn(OH)2 + 2HNO3 = Mn(NO3)2 + 2H2O
        
        Cu(OH)2 + 2HCl = CuCl2 + 2H2O
        
        Кислотними оксидами
        
        За звичайних умов тверді речовини, різного забарвлення, без запаху, не проводять електричний струм і не притягуються магнітом.
        
        Нерозчинні основи на відмінно від лугів забарвлення індикаторів не змінюють.
      - Назви основ складаються з назви металічного елемента та слова-гідрооксид
        
        NaOH — натрій гідроксид, Fe ( OH ) 2 — ферум(II) гідроксид, Fe ( OH ) 3 — ферум(III) гідроксид.
        
        Якщо валентність головного елемента(металу)змінна то ми указуємо її в дужках по середині.
      - Для кожної основи існує відповідний оксид та в обох сполуках заряд та валентність атома металу однакова
      - За числом гідроксильних груп основи буваоть
        
        однокислотні
        
        NaOH , KOH , LiOH
        
        двокислотні
        
        Ca ( OH ) 2 , Fe ( OH ) 2 , Cu ( OH ) 2
        
        багатокислотні
        
        Fe ( OH ) 3 ,Al(OH)3
  - - - Амфотерними називають такі оксиди, які взаємодіють як з кислотами, так і з основами, утворюючи сіль і воду. При взаємодії з кислотами вони поводять себе як основні оксиди, а при взаємодії з основами — як кислотні.
- - - - Амфотернв гідрооксиди це тверді речовини ,не розчинні у воді ,мають різне забарвлення
  - - - ZnO + Na2CO3 = Na2ZnO2 + CO2↑ (спікання),
      - Zn(OH)2↓ + 2NaOH = Na2[Zn(OH)4] (у водному розчині),
      - але при виділенні й нагріванні втрачають воду:
      - Na2[Zn(OH)4] = Na2ZnO2 + 2H2O.
      - Амфотерні основи у розчині дисоціюють за оснóвним типом, з відщепленням OH–. Дисоціація амфотерних основ у водному розчині за кислотним типом, з відщепленням H+, гранично мала, нею завжди можна знехтувати.
        Оскільки стійкість гідроксильних комплексів не занадто висока, для повного розчинення амфотерного гідроксиду потрібно створити суттєву концентрацію лугу в розчині, тому в аналітичній хімії для розділення катіонів металів зазвичай застосовуються кращі методи.
- - - - Відомі також солі молекулярної (ковалентної) будови (наприклад, хлорид алюмінію AlCl3). У багатьох солей характер хімічних зв'язків є проміжним між іонним та ковалентним.
        
        Особливий інтерес становлять іонні рідини - солі з температурою плавлення нижче 100 °С. Крім аномальної температури плавлення іонні рідини мають практично нульовий тиск насиченої пари та високу в'язкість. Особливі властивості цих солей пояснюються низькою симетрією катіону, слабкою взаємодією між іонами та гарним розподілом заряду катіонами.
- - - - Fe3+Cl−3 — ферум(III) хлорид;
      - Al3+2(SO4)2−3 — алюміній сульфат;
      - NH+4NO−3 — амоній нітрат.
  - - - Ca(HCO3)2 — кальцій гідрогенкарбонат;
      - NaHCO3 — натрій гідрогенкарбонат (питна сода);
      - Na2HPO4 — натрій гідрогенортофосфат;
      - NaH2PO4 — натрій дигідрогенортофосфат.
  - - - При складанні назви основної солі до назви солі додається приставка «гідроксид», якщо в залишку від основи є одна гідроксогрупа, і «дигідроксид», якщо в залишку від основи містяться дві гідроксогрупи.
        Наприклад:
        
        MgOHC — магній гідроксидхлорид;
        
        Fe(OH)(NO3)2 — ферум(III) гідроксиднітрат;
        
        Fe(OH)2NO3 — ферум(III) дигідроксиднітрат.