Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
ФАКТОРИ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ.ПРОБЛЕМА ОСОБИСТІСНОГО ЗРОСТАННЯ, Дем'…
ФАКТОРИ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ.ПРОБЛЕМА ОСОБИСТІСНОГО ЗРОСТАННЯ
Особистість
- це комплекс індивідуальних рис, які формуються внаслідок взаємодії людини з оточуючим середовищем і визначають її поведінку, мислення і емоції.
Соціалізація
- це процес засвоєння соціальних норм, цінностей, знань і умінь, які дозволяють людині існувати в соціумі і взаємодіяти з іншими людьми. Цей процес починається з моменту народження і триває протягом усього життя людини.
Має певні етапи, які виділяються наступним чином
:
Соціалізація в родині
- перший етап соціалізації, який відбувається в найближчому соціальному середовищі - родині.
Соціалізація в дошкільному закладі
- другий етап соціалізації, який починається з відвідування дошкільного закладу.
Соціалізація в школі
- третій етап соціалізації, який розпочинається з вступу до школи.
Соціалізація в університеті
- четвертий етап соціалізації, який починається з вступу до вищого навчального закладу.
Соціалізація на роботі
- п'ятий етап соціалізації, який починається з отримання людиною першої роботи.
Соціалізація в громадському житті
- шостий етап соціалізації, який охоплює усі соціальні і культурні інститути, з якими людина має справу у повсякденному житті.
Кризи особистості
Першу кризу
людина переживає на першому році життя. Вона пов'язана із задоволенням дитиною за допомогою дорослого своїх фізіологічних потреб, внаслідок чого розвивається її довіра чи недовіра до навколишнього світу.
Друга криза
пов'язана з першим досвідом навчання дитини, виробленням навичок охайності. Розуміння дитини, систематичність і послідовність у навчанні розвиває самостійність, тоді як покарання й непослідовність - страх і сумнів.
Третя криза
відповідає дошкільному вікові, коли відбувається самоствердження дитини. Плани, які вона постійно будує і які їй дають змогу здійснити, сприяють розвитку в неї почуття ініціативи.
Четверта криза
відбувається в шкільному віці. Залежно від шкільної атмосфери, стосунків з однокласниками й учителями, методів виховання в дитини розвивається смак до роботи або почуття меншовартості.
П'ята криза
спостерігається в підлітковому віці, коли засвоюються зразки поведінки. Позитивний вихід розвиває ідентифікацію, негативний спричиняє рольову плутанину.
Шоста криза
характерна для юнацького віку. Вона пов'язана з пошуком близькості з коханою людиною. Відсутність досвіду може призвести до ізоляції людини та її замкнення в собі.
Сьому кризу
переживають у 40-річному віці. За умов нормального розвитку цей вік вирізняється високою продуктивністю діяльності, активізацією почуття збереження роду повагою до мудрості.
Восьма криза
припадає на час старіння, коли підбивають підсумки життя. На цьому етапі особистість або досягає цілісності й приймає неминуче, або завершує життя у відчаї страху перед смертю.
Індивід
- окремий організм, який існує самостійно, зокрема людина, особа, одиничний представник роду людського.
Індивідуальність
- сукупність своєрідних особливостей і певних властивостей людини, які характеризують її неповторність і виявляються у рисах характеру, у специфіці інтересів, якостей, що відрізняють одну людину від іншої.
Людина
- жива, наділена інтелектом істота, суб'єкт суспільно-історичної діяльності і культури
Дем'яненко Марія Па07-22