Єдиним захопленням на все життя для талановитої української дівчини Катерини Білокур стало малювання. Вона ровесниця XX ст., народилася у селянській родині у селі Богданівка на Полтавщині (зараз це Київська область). Родина Катерини чинила спротив захопленню дівчини малюванням, тому вона не мала необхідних інструментів для живопису. А отже, починала малювати усім, що було під рукою — вугіллям, патичком по снігу, вологій землі. Пізніше навчилася робити пензлики з шерсті кота або тхора. Фарби виготовляла з калини, бузини, настою буряка, трав. Перші олійні фарби Катерина Білокур почала використовувати у 24 роки.
Усе життя Катерина Білокур малювала українську природу і найулюбленіше — квіти. Але художниця ніколи їх не рвала, вважала: «Квіти, як і люди, — живі, мають душу! А зірвана квітка — вже не квітка».
сама Катерина Білокур