Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Алгоритм діяльності міждисциплінарної команди супроводу Виконала: Крепс…

- - - - Успішна практика інклюзивного навчання, характеризуються:
        
        продуманою діяльністю фахівців;
        
        колегіально (на спільних обговореннях) відбувається визначення змісту цієї діяльності та розподіл зусиль між учасниками освітнього процесу, в який залучено дитину з особливими освітніми потребами;
        
        об’єднувальним началом такої узгодженої співпраці стає координатор, який є безпосереднім учасником процесу супроводу, має лідерські якості й компетентність щодо організації дієвої підтримки осіб з ООП.
  - - - Тому, узгоджена робота міждисциплінарної команди супроводу є найголовнішою умовою психолого-педагогічного супроводу учня з ООП у закладі освіти.
- - - - 1) оцінка стану розвитку учня всіма учасниками команди супроводу: кожен оцінює за тими параметрами, в яких він компетентний (батьки –щодо соціально-побутової сфери та проявів дитини в різних ситуаціях життєдіяльності). У цій оцінці важливим є з’ясування сильних аспектів розвитку учня, його обмежень і потреб. У цьому контексті необхідно зазначити, що потреби треба формулювати як завдання розвитку дитини, а не як педагогічні підходи та методи, як це часто, на жаль, можна зустріти у висновках фахівців інклюзивно-ресурсних центрів або в індивідуальних програмах розвитку (негативні приклади: потреб в асистенті учня, або в заняттях із логопедом, або в індивідуальній програмі розвитку тощо);
      - 2) систематизація даних щодо учня з метою виявлення її актуальних потреб (правильні приклади сформульованих потреб:
        • зниження рівня стресогенності середовища для цього учня;
        • підвищення його адаптивних можливостей;
        • розвиток здатності до спілкування з однолітками;
        • розвиток мовленнєвих навичок;
        • формування пізнавальної активності;
        • становлення самостійності тощо);
        • формулювання першочергових цілей (SMARTцілей) в освітньому процесі і цілісному розвитку.
        
        Розроблення актуальних для учня цілей має спиратися на принципи цілепокладання SMART:
         Specific – конкретні;
         Measurable – вимірювані;
         Achievable – досяжні;
         Resalt-oriented – орієнтовані на результат, Timerelated – визначені в часі).
        
        Структура цілі має містити відповіді на питання:
        • де (в якій ситуації),
        • з ким, що саме учень буде робити,
        • як швидко почне це робити,
        • як часто,
        • рівень підтримки і хто буде слідкувати за результатом.
        
        Критерії, за якими можна визначити, яким цілям надавати пріоритет. Серед цих критеріїв (за принципом першочерговості):
        
        безпека особи і безпека навколишніх людей (якщо учень кусає себе/інших, б’є, б’ється головою тощо);
        
        соціальна значущість цілей (імітація, функціональна комунікація, ігрові навички, взаємодія з іншими);
        
        спрямованість на становлення самостійності дитини (поступова незалежність від допомоги дорослої людини в здійсненні продуктивної діяльності);
        
        опрацювання того, що є передумовою для формування інших функцій та процесів і відкриває нові можливості для дитини. З огляду на те, що учень протягом дня перебуває у взаємодії з різними людьми, відповідальність за виконання цілей лягає на кожного з них. На зустрічі під час постановки цілей учасники команди супроводу визначають, скільки разів і за яких умов кожен із них буде працювати над виконанням цих спільних цілей. За нашим досвідом, це серцевина успішної роботи щодо супроводу учня молодших класів з ООП в освітньому просторі;
      - 3) розроблення індивідуальної програми розвитку** (ІПР) учня.** У Додатку до ІПР можна прописати визначені командою супроводу 2-3 найактуальніші SMART цілі на рік, до кожної з них зазначити кілька короткотривалих цілей (як етапів досягнення цілей), а також те, хто саме з команди (чи усі учасники) супроводу узгоджено буде (будуть) працювати над досягненням цих цілей, хто з команди є найбільш компетентним щодо, скажімо, цілі з соціальноемоційного, пізнавального, комунікативного, фізичного розвитку, питань поведінки, щоб цей фахівець вибудував логіку досягнення цілі і надав поради іншим, що їм робити в цьому контексті заради успіху учня. Саме відповідно до поставлених цілей має визначатися і зміст корекційно-розвиткових стратегій, які реалізують на заняттях з учнем психолог, вчитель-логопед, вчитель-дефектолог, фахівці за межами закладу освіти. Важливо зазначати, над чим безпосередньо працюють ці фахівці, причому таким чином, щоб було очевидно, як від заняття до заняття змінюються зміст занять, характер взаємодії з учнем і як розкриваються його можливості;
      - 4) впровадження міждисциплінарного командного супроводу учня з урахуванням визначених цілей та поставлених завдань його розвитку. Процес супроводу має бути технологічним, з продуманою і визначеною відповідно до унікальної ситуації розвитку кожного учня з ООП системою підходів, методів та засобів, що уможливлюють впровадження дієвої психолого-педагогічної підтримки для нього;
      - 5) створення умов в освітньому просторі для оптимального освітнього процесу учня, з огляду на його особливі освітні потреби. Про використання предметно-просторових, організаційно-смислових та соціально-психологічних ресурсів;
      - 6) застосування учасниками команди супроводу інклюзивних технологій: - «Класний менеджмент»,
        
        6 моделей «Спільного викладання (co-teaching)»,
        
        «Диференційне викладання», навчання з опорою на теорію множинного інтелекту та ін.;
      - 7) здійснення моніторингу як неперервного відстеження динаміки успішного розвитку учня з подальшим коригуванням (і визначенням нових) цілей та умов навчання і розвитку.