Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Духовне життя суспільства. Освіта. Культура. - Coggle Diagram
Духовне життя суспільства. Освіта. Культура.
Освіта
У грудні 1958 р. було прийнято закон "Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР".
У квітні 1959 р. відповідний закон було прийнято в Україні. Ним передбачалися:
структурна перебудова загальноосвітньої школи;
впровадження обов'язкової восьмирічної освіти;
перетворення 10-річних шкіл на 11-річні;
створення матеріальної бази для оволодіння учнями шкіл однією з масових професій;
зміна мовного режиму в школі;
як стратегічний напрямок роботи у школі — політехнізація, зміцнення зв'язку школи з життям. З цією метою у школах вводилося виробниче навчання, частина занять проводилася на підприємствах, у колгоспах і радгоспах.
У другій половині 50-х рр. почалась організація шкіл нового типу, шкіл-інтернатів. У середині 60-х рр. у республіці було 533 школи-інтернати і понад 200 тис. учнів.
У 1956 р. було скасовано плату за навчання у старших класах середніх шкіл, а також у середніх і вищих навчальних закладах.
Набув поширення досвід створення учнівських виробничих бригад різного профілю.
У першій половині 60-х рр. загальна кількість професійно-технічних училищ, порівняно з попередніми роками, зросла майже в 1,5 рази, а сільських — у більш як 2 рази.
У системі профтехосвіти в середньому за рік готувалося 270-290 тис. висококваліфікованих спеціалістів масових робітничих і механізаторських професій.
Зросла кількість спеціалістів із вищою освітою. У 1958 р. в 140 вузах республіки навчалося понад 380 тис. студентів.
У 60-х рр. вузи й технікуми розгорнули підготування фахівців нових спеціальностей, зокрема в галузі виробництва та експлуатації автоматичних і телемеханічних пристроїв, обчислювальних машин тощо.
Русифікація
Русифікація – це цілеспрямована державна політика, що повинна була знищити українську мову і культуру, насаджування російської мови.
Російською мовою ведуться усі справи партійного, державного і громадського життя, всі галузі господарського життя, в тому числі діловодство, вища, середня технічна та професійна освіта.
Батьки учнів шкіл мають право обирати мову, якою будуть навчатись їхні діти.
Наука
Головний науковий заклад України – Академія наук УРСР.
АН УРСР з 1946р. по 1962р. очолював біохімік О. Паладін.
Україна – центр розвитку кібернетики. Засновник інституту кібернетики АН УРСР – В.М. Глушков.
Спроектовано і збудовано першу в світі керуючу машину «Дніпро» 1961р., «Промінь» 1962р., «Мир» 1964р., ЕОМ «Київ» 1964р.
В Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР побудовано найбільший прискорювач електронів.
Дослідження в сфері фізики твердого тіла біофізики, астрофізики, матеріалознавства.
Розроблено нові методи квантової теорії та статистичної фізики М.М. Боголюбов.
Дослідження в галузі електрозварювання. Директор інституту електрозварювання АН УРСР – Б. Патон.
Розвиток ракетної техніки, космонавтики:
1953 – воднева бомба;
1954 – перша АЕС;
1957 – перший штучний супутник Землі;
1958 – перший у світі атомний криголам «Ленін»;
1961 – перший політ в космос людини – Юрія Гагаріна;
1962 – запуск космічного корабля «Восток»-3 з українцем П. Поповичем.
Створення перших штучних алмазів (Львівський завод штучних алмазів).
Теоретичні розробки і впровадження у практику методів хірургічного лікування пороку серця, захворювань легень:
академік М. Амосов – кардіолог;
В. Філатов – офтальмолог;
М. Бурденко – нейрохірург.
Поява суспільно-політичних наукових, літературних журналів «Прапор», «Український історичний журнал», «Радянське літературознавство», «Всесвіт», «Знання та праця», «Економіка Радянської України».
Шістдесятники
"Шістдесятники" - це опозиційний владі рух творчої молоді, що сповідувала нові, відмінні від офіційної комуністисної ідеології думки й прагнула оновлення радянського режиму шляхом реформ.
"Шістдесятники" не боролися з існуючим ладом, а виступали за його оновлення шляхом реформ на основі західноєвропейських уявлень про соціалізм. Серед них була поширена теза про "
соціалізм із людським обличчям"
На початку 1960 р. в Києві за сприяння міського комітету комсомолу утворився клуб творчої молоді "Сучасник" із секціями кіно, театру, письменницькою, художньою і музичною. Його очолював Лесь Танюк.
У 1962 р. аналогічний клуб "Пролісок" виник у Львові. Він став осередком "Шістдесятників" Західної України.
Література та мистецтво. «Шістдесятники»
Громадське пробудження і національне відродження:
Київ – клуб творчої молоді «Супутник» 1959р. (Л. Танюк);
Львів – клуб творчої молоді «Пролісок» (М. Косів);
організація творчих вечорів, самвидаву; святкування 100-річчя від дня народження І. Франка (серпень 1956р.);
заснування щорічної Шевченківської премії (1962р.)
Активізація літературного та мистецького життя:
червень 1955р. в «Литературной газете» стаття О. Довженка «мистецтво живопису і сучасність»;
діяльність українських художників та композиторів;
нові твори відомих літераторів:
О. Довженка – «Зачарована Десна», «Поема про море»;
О. Гончара – «Людина і зброя»;
М. Стельмаха – «Правда і кривда»;
М. Рильського, В. Сосюри, А. Малишка.
Вихід на літературний терен плеяди творчої молоді – шістдесятників: Л. Костенко, В. Симоненко, І. Дзюба, І. Світличний, Є. Сверстюк, В. Чорновіл, В. Мороз та інші.