Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Мультимедіа, (без стиснення:, формати звукосинтезу:, зі стисненням:) -…
Мультимедіа
Відео (латиною video — дивлюся, бачу) — технології запису, опрацювання, передавання, зберігання й відтворення візуального й аудіовізуального матеріалу.
Відеоформати:
VHS — аналогове відео запису на видеокасетах;
DV (Digital Video) — з малим коефіцієнтом стискання видеосигнала (5:1) і високою якістю для MiniDV відеокамер. Година запису займає 12-13 Гб. Не плутати з DVD (Digital Video Disc — цифровим відеодиском;
AVCHD — формат видео високої чіткості (англійською Advanced Video Coding - просунуте кодоване відео);
HD — (англійською High Definition — висока чіткість) — найсучасніший формат для HD-камер.
Відеостандарти:
PAL — размір відео 720×576, 25 fps (англійською frames per second — кадрів на секунду);
NTSC — 720×480, 29,97 fps.
Є ще SÉCAM або SECAM (французькою Séquentiel couleur avec mémoire, пізніше Séquentiel couleur à mémoire — послідовний колір із пам'яттю, вимовляти сека́м) — система аналогового кольорового телебачення, вперше використана у Франції. Історично вона є першим європейським стандартом кольорового телебачення.
MPEG — один из основних стандартів стискання. Абревіатура MPEG (Moving Pictures Expert Group) — це назва міжднародного комітету, що разробляє цей стандарт стискання. Має такі різновиди:
MPEG–1 — формат стискання для компакт-дисків (CD-ROM). Роздільна здатність 352×240. Диск з фільмом у такому форматі зазвичай позначають VCD (VideoCD). Зараз майже не використовують.
MPEG–2 — формат для DVD-дисков і цифрового телебачення. У цьому форматі знімають відео DVD-, HDD-, Flash-камери.
MPEG–3 — зараз не використовують. Не плутати з MP3 (MPEG Audio Layer 3) — технологією стискання звуку.
MPEG–4 — формат, який отримують з допомогою програм перетворення (кодеків) DivX, XviD, H.264 та інших. Часто його називають MP4. Цей формат подтримують більшість сучасних DVD-програвачів.
У побутовому розумінні «відео» означає відеоматеріал, телесигнал або кінофільм, записаний на фізичному носії (відеокасеті, відеодиску тощо).
Мультимедійні пристрої — це обладнання, призначене для створення або відтворення мультимедійних документів.
Наприклад, (цифрові) фотоапарати й відеокамери, проектори, різноманітні аудіо- та відеопрогравачі тощо. Щоб персональний комп'ютер став мультимедійним пристроєм, необхідно мати базовий мультимедійний комплект:
звукову плату
колонки
Лінійна мультимедіа характеризується лінійним (незмінним) порядком подання інформації (кінокартина, аудіо запис спектаклю).
Участь людини у такому процесі називають інтерактивністю або гіпермедіа. Найповніше таку участь представлено у комп'ютерних іграх.
Аудіо (латиною audio — чую) — термін для позначення звукових технологій
Найчастіше під терміном «аудіо» розуміють записаний звук. Рідше — відтворення звуку та відповідну апаратуру. Ми постійно зустрічаємось з аудіофайлами: слухаємо музику, вибираємо мелодії дзвінків на телефонах тощо. Хто може відповісти на запитання:
комбінування на одному носієві різних форм подання інформації:
Сфери застосування мультимедіа: розваги й мистецтво, освіта, наука, медицина, промисловість, бізнес, комерція, реклама, тренажери, web-дизайн.
без стиснення:
CDDA — Audio CD, розроблений Philips і Sony (від 1980);
SACD — Super Audio Compact Disc, розроблений Philips і Sony (від 2000);
WAV — Microsoft Wave (Waveform audio format), розроблений спільно з IBM;
формати звукосинтезу:
MIDI — Musical Instrument Digital Interface;
MOD — формат музичних композицій комп'ютерів Amiga;
зі стисненням:
FLAC — вільний кодек з проекту Ogg vorbis;
APE — Monkey's Audio (.ape, .apl);
WMA — Windows Media Audio 9.1 Lossless;
