Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Центрально-та східноєвропейські країни після Другої світової війни -…
Центрально-та східноєвропейські країни після Другої світової війни
Результати Другої світової війни для народів Центрально-Східної
Європи
багатомільйонні людські жертви;
зруйнована економіка;
примусове переселення
великої кількості людей з однієї країни до іншої;
напруженістю соціальних,
етнічних, економічних і політичних відносин;
Болгарія, Угорщина та Румунія наприкінці війни перейшли на
сторону антигітлерівської коаліції,
АЛЕ також несли відповідальність за те, що
тривалий час підтримували нацизм.
Радянський Союз вимагав значних репарацій від Румунії та Угорщини
наймасштабніше в
європейській історії переміщення населення;
мільйони жертв нацистів стали біженцями;
євреї, які повернулися з концентраційних таборів до своїх помешкань, виявили, що там проживають нові мешканці, які неохоче звільняли приміщення
Виселення німців з території Східної Пруссії, що переходила до Радянського Союзу, Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Румунії (6–8 млн),супроводжувалося проявами помсти, пограбуванням, приниженням.
У дорогу
дозволяли взяти обмаль грошей, особистих речей і продуктів.
Сталінська модель соціалізму та її втілення в Польщі, Угорщині,
Болгарії, Румунії, Чехословаччині
Установлення комуністичних режимів радянського зразка
супроводжувалося репресіями проти політичних опонентів.
Відбулися політичні процеси над популярними політиками, які не належали до комуністів, у Польщі, Болгарії, Румунії, Чехословаччині.
1948–1949 рр.-прийшли до влади комуністи.
У Болгарії, Румунії, Чехословаччині, Угорщині були ухвалені конституції, які закріплювали соціалістичний устрій цих країн.
У Польщі була прийнята так звана «Мала
конституція»;
зафіксувала диктатуру пролетаріату як форму польської
державності й основу суспільного ладу.
В економіці відбувалося одержавлення приватних підприємств,
націоналізація землі.
У 1950-х роках у країнах регіону стало
проведення індустріалізації.
Для Албанії, Болгарії, Югославії індустріалізація
означала створення власної промислової бази національного господарства.
Чехословаччина та НДР (Східна Німеччина) реконструкція підприємств і створення нових галузей промисловості.
Особливості розвитку Югославії
«самоврядний соціалізм»
Броз Тіто відхилив
сталінізм і радянський досвід і запровадив «самоврядний соціалізм»
прийняла американську допомогу за «планом Маршалла»;
відмовилася від сліпого наслідування радянської моделі соціалізму;
були скасовані обов’язкові постачання
сільгосппродукції
могли виходити з кооперативів і створювати фермерські
господарства
продавати й орендувати землю
використовувати найманих робітників
1960-х рокі країна ухвалила конституцію й отримала назву Соціалістична Федеративна
Республіка Югославія (СФРЮ).
Доля українців у країнах Центрально-Східної Європи
Українці нарівні з титульними націями повною мірою відчули на собі всі вади комуністичного тоталітаризму, але зуміли зберегти національну ідентичність.
Румунія надала українській
національній меншині певні культурні права:
у Бухаресті було організовано
українське радіомовлення;
видавались українські газета й журнал;
Шкільна реформа
уможливила розвиток початкової, середньої та вищої освіти українською мовою.
в Румунії існувало 120 шкіл з українською мовою навчання, а в трьох містах існували паралельні класи в окремих гімназіях;
Культурно-освітня діяльність в українських селах проводилася в читальнях, клубах, будинках культури, гуртках самодіяльності тощо;
із середини 1960-х років комуністична влада поступово звела нанівець здобутки української національної меншини в Румунії;
було ліквідовано майже всі школи з українською мовою навчання й українські освітні та культурні громадські організації по селах, заборонено використовувати в публікаціях українські назви місцевості.
Українська політична еміграція міжвоєнного часу знайшла прихисток у
столиці Чехословаччини м. Празі.
У післявоєнній Югославії нечисленна українська громада й українська культура
мали підтримку держави;
були організовані народні школи з українською
мовою навчання, українська художня самодіяльність.
У м. Новий Сад на півночі
Сербії з кінця 1940-х років транслювалася радіопрограма українською мовою.
За 1944–1945 рр. із СРСР до Польщі було переселено 1,1 млн поляків
водночас з Польщі до України
виїхало майже півмільйона українців.
Переселення й репресивні акції польського уряду щодо українського населення зумовили акції УПА й ОУН.
Операція «Вісла»
розпочалася 28 квітня 1947 р. і тривала три місяці;
були задіяні майже 20 тис. вояків Війська Польського, міліціонерів та інших
силовиків;
Переселяли українські та змішані родини;
До кінця року було примусово переселено приблизно 150 тис. українців, понад 650 було вбито, майже 4 тис. відправлено до концтаборів, 1500 членів українського націоналістичного підпілля заарештовано.
У 1990 р. польський сейм (парламент) засудив операцію «Вісла», а у 2007 р.
з відповідною спільною заявою виступили президенти України та Польщі.
Спроба економічної інтеграції соціалістичного табору
Крім східноєвропейських країн, які відтепер називалися «країнами народної
демократії», про намір будувати соціалізм заявили також азійські держави:
В’єтнам
Китай
Північна Корея
Монголія
У більшості з них розпочалися перетворення в політичній, соціально-економічній та інших сферах, відповідно до сталінської моделі з притаманною їй жорсткою централізацією економіки й засиллям партійнодержавної бюрократії.
світова система соціалізму, або соціалістичний
табор
Це об’єднання, у якому порядки встановлював Радянський Союз,
проіснувало понад чотири десятиліття
Рада
економічної взаємодопомоги (РЕВ)
об’єднувала Албанію (до 1961 р.), Болгарію, Угорщину, В’єтнам, НДР,
Кубу, Монголію, Польщу, Румунію, СРСР і Чехословаччину.
торгівля між країнами
регулювалася двосторонніми угодами;
РЕВ не мала спільної валюти й узгоджених цін;
існував обмін
науково-технічною інформацією;
в 1970-х роках було створено спільний
інвестиційний банк;
У 1960–1970-і роки в більшості країн соціалістичного табору спостерігався
певний прогрес в економіці.
60 % зовнішньої торгівлі цих країн становила
торгівля в межах РЕВ
40 % — з іншими країнами.
Зовнішня торгівля була націоналізована й тільки центральний уряд мав повноваження укладати договори із закордоном;
Великою проблемою економік країн РЕВ була низька,
порівняно з країнами Заходу, якість товарів;
Ці товари не хотіли купувати навіть
ті, хто їх виробляв.
Життєві умови населення погіршувалися, через що наростало
невдоволення владою;
Радянська модель господарювання знищувала стимули до праці й паралізувала
ініціативу підприємств;
Найяскравіше це проявилося в епоху науково-технічної
революції (НТР);
Так званий соціалістичний поділ праці — вузька
економічна спеціалізація між країнами — виявився неефективним;
Постачання
дешевого палива й сировини із СРСР помітно знизилося, а нічого іншого Радянський Союз не міг запропонувати.