Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Перебудова та розпад СРСР - Coggle Diagram
Перебудова та розпад СРСР
Причини розпаду СРСР
Неефективності народного господарства, сировинному характері економіки, залежності від нафтдоларів
Заморожуванні національних проблем та русифікації(реалізація концепції про радянський народ)
Різкому погіршенні економічного та соціального становища у кінці 1980-х років у всіх республіках
Наростанні напруги між республіканськими елітами та всесоюзним керівництво в москві
Пожвавленні суспільно-політичного життя в усіх республіках під впливом політики гласності та ліберізації
Втраті авторитету КПРС та розчаруванні в комуністичній ідеології
Виснаженості держави від війни в Афганістані (1979-1989) та від гонки озброєння в рамках "холодної війни"
Прихід до влади М.С. Горбачова.
Члени ЦК КПРС, які зібралися на позачерговий пленум у березні 1985 p.,
затвердили М. Горбачова генеральним секретарем.
Перебування М. Горбачова на посаді генерального секретаря ЦК КПРС
тривало менше семи років.
Попередники М. Горбачова робили вигляд, що в країні
немає нерозв'язаних проблем.
У 1987 р. вийшла у світ книга М. Горбачова «Перебудова і нове мислення»
для нашої країни і для всього світу».
Перекладена головними мовами світу,
вона інтенсивно пропагувалася в багатьох країнах.
Було поставлене завдання популяризувати нове мислення радянського керівнцтва серед світової політичної еліти
Граматичний підтекст "нового мислення" полягав у тому, щоб забезпечити скорочення витрат на озброєння. які ставали непосильними для Радянського Союзу
Щоб отримати від Заходу кредити для щорічного імпорту десятків мільйонів тонн зерна, а також поставок сучасної техніки і новітніх технологій
Економічні реформи
Перебудова
З березня 1985р
.в історії СРСР розпочався період, що прийнято називати "перебудовою".
Курс на "прискорення"
У квітні 1985 р.
проголошено курс на прискорення соціально-економіч-
ного розвитку СРСР.
Після липня 1985р.
ухвалене нове законодавство , що дозволяло створювати малі та спільні підприємства, акціонерні товариства, комерційні банки
Головним змістом другого етапу реформ (1987–1989 рр.)
була орієнтація на перехід від адміністративних методів до економічних за збереження централізованого управління.
Спроби перетворень не були підкріплені кредитною,фінансовою політикою, що призвело до сплеску інфляції в країні в 1988 р.
З магазинів зникали товари першої необхідності, вводилася вже З магазинів зникали товари першої необхідності, вводилася
Третій етап реформ (1989–1990 рр.).
Непослідовність і зволікання реформами призвели до поглиблення економічної і суспільно-
політичної кризи вже в 1990 р.
Активізація національних рухів у країні
У роки «перебудови» національні проблеми різко загострилися.
У грудні 1986 р. молодь Алма-Ати виступила проти призначення пер
шим секретарем ЦК КП Казахстану Г. Колбіна.
Криваві конфлікти на
ґрунті міжнаціональних відносин мали місце в Придністров’ї, Фергані,Андижані, Душанбе, Нагорному Карабаху, Баку, Сумгаїті
Вони супроводжувалися людськими жертвами, вигнанням пред
ставників національних меншин.
На тлі поглиблення економічної та політичної кризи наприкінці 1980-х років активізувалися національні рухи в СРСР
Метою було здобуття незалежності
Президентом СРСР обрали М. Горбачова.
На І з’їзді народних депутатів РРФСР головою Верховної Ради
РРФСР обрали Бориса Єльцина.
Посилювалося протистояння Єльцина і Горбачова.
У всіх союзних республіках почала формуватися система багато
партійності.
Після XXVIII з’їзду партії (1990 р.) розпочався масовий
вихід комуністів з партії.
Антидержавний путч 1991 року.
Уранці 19 серпня 1991 p. ТАРС передав інформацію про створення Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС), до складу якого ввійшли вісім осіб
Г. Янаєв
В. Павлов
Б. Пуго
В. Крючков
Д. Язов
В.
Стародубцев
О. Бакланов
А. Тизяков
До Москви були введені військові частини. Активний опір ДКНС організували Президент Росії Борис Єльцин, обраний на цю посаду 12 червня 1991 р. передова частина населення Москви та найбільших промислових центрів
21 серпня організатори путчу, зрозумівши, що більшість населення їх не
підтримує, припинили свої дії.
Президент СРСР М. Горбачов повернувся з
Криму до Москви.
З 23 серпня по 1 вересня 1991 р. проголосили незалежність Естонія, Латвія,
Україна, Молдавія, Азербайджан, Узбекистан, Киргизстан.
З 23 серпня по 1 вересня 1991 р. проголосили незалежність Естонія, Латвія,
Україна, Молдавія, Азербайджан, Узбекистан, Киргизстан.
