Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
реабилитация-и-приспособление-для-мультфильма-детей-медицинский-146730263 …
Реабілітаційні феномени та аналітична схема процесу реабілітації
Психологічна реабілітація
Обов'язкова частина відновного лікування, що дозволяє людині повірити у власні сили. Перенесена тяжка хвороба або травма відкладають свій відбиток на психоемоційному здоров'ї пацієнта, можуть стати причиною замкнутості, депресії, тривожності, що суттєво заважає одужанню.
Основним завданням психотерапії є повернення людині емоційної стабільності, усунення агресії у відповідь ситуацію.
Психологічна реабілітація включає різноманітні методи, серед яких арт-терапія, гіпноз, когнітивно-поведінкова терапія, психологічні тренінги.
Реабілітаційні заходи проводять для відновлення позитивного ставлення хворого до родини, суспільства, життя та попередження формування психічного дефекту в хворого зі схильністю до самоізолювання. Тривале активне лікування хворого приводить до компенсації психічного стану, що дає можливість хворому тримати під власним контролем остаточні прояви своєї хвороби. На цьому етапі проводять стимуляцію соціальної активності хворого з метою відновлення соціальних зв'язків з оточенням.
Реабілітаційні заходи проводяться у психіатричному стаціонарі та в амбулаторних умовах.
У здійсненні реабілітації медичний персонал відіграє важливу роль, контролюючи систематичне виконання хворим реабілітаційних заходів зі збільшення трудового навантаження, враховуючи індивідуальну схильність хворого та його інтереси.
Соціально-психіатрична реабілітація в амбулаторних умовах дає змогу хворому повернутися на попередню роботу або створює умови для раціонального працевлаштування, сприяє формуванню в хворих корисних інтересів, доцільному використанню вільного часу.
Соціально-побутова реабілітація
Проводиться адаптація людини до побутових умов, фахівці навчають навичок самообслуговування та пересування, сприяють відновленню сімейних взаємин.
Пацієнта навчають наново виконувати просту щоденну роботу вдома, планувати свій день.
Дослівно означає поновлення здатностей і застосовується в контексті медико-соціальної роботи. В інших контекстах вживаються близькі за значенням поняття:
Ресоціалізація
Реадаптація
Основні види соціальної реабілітації: медична (в тому числі лікувальна), оздоровча, фізична, професійна (в тому числі трудова), освітня, психологічна, психіатрична, педагогічна тощо
Фізична реабілітація Цей напрямок передбачає використання гімнастичних вправ та природних ресурсів для відновлення фізичного здоров'я та працездатності людини. Застосовується у комплексі з медичною реабілітацією .
Для фізичної реабілітації застосовуються:
масаж;
ЛФК;
фізіотерапевтичні процедури;
механотерапія;
трудотерапія.
Головним завданням фізичної терапії є:
Пристосування до повсякденного життя і праці;
Залучення до трудового процесу;
Диспансерний нагляд за реабілітованим.
Функціональне відновлення (повне або компенсація при недостатньому чи відсутності відновлення);
Принципи фізичної терапії:
Ранній початок реабілітаційних заходів. Це допомагає швидше відновити функції організму, попередити ускладнення і у випадку розвитку інвалідності — боротися з нею на перших етапах лікування;
Безперервність реабілітаційних заходів. Цей принцип є основою ефективності реабілітації, тому що тільки безперервність та поетапна черговість реабілітаційних заходів — запорука скорочення часу на лікування, зниження інвалідності і витрат на відновне лікування;
Комплексність реабілітаційних заходів. Під керівництвом лікаря, реабілітація проводиться й іншими фахівцями: соціологом, психологом, педагогом, юристом та ін.;
Індивідуальність реабілітаційних заходів. Реабілітаційні програми складають індивідуально для кожного хворого чи інваліда з урахуванням загального стану, особливостей перебігу хвороби, вихідного рівня фізичного стану, особистості хворого, віку, статі, професії тощо.
Необхідність реабілітації у колективі. Фізична реабілітація розглядає людину у взаємозв'язку з довкіллям (і живим, і неживим), тому бажано, щоб пацієнт проходив реабілітацію або ж у звичному тренувальному середовищі, або ж у середовищі пацієнтів, які мають такі ж рухові дисфункції.
Повернення хворого чи інваліда до активної праці.
Засоби фізичної терапії Засобами фізичної терапії вважають масаж, лікувальну фізичну культуру, фізіотерапію, механотерапію тощо.
Професійна реабілітація
Проводиться підготовка людини до повернення до професійних обов'язків або до будь-якої іншої трудової діяльності, яка відповідає її можливостям та здібностям.
Трудова реабілітація 1. Адаптація на колишньому робочому місці. 2. Реадаптація – робота на новому робочому місці із зміною умов праці, але у тому самому підприємстві. 3. Робота зі зниженим фізичним навантаженням у зв'язку з придбанням нової кваліфікації, наближеної до колишньої спеціальності. 4. Перекваліфікація на тому самому підприємстві. 5. Перекваліфікація у реабілітаційному центрі з наступним підбором роботи на новій спеціальності.
Цілі реабілітації
Ефективне та раннє повернення пацієнтів та інвалідів до трудовим та побутовим процесам, у суспільство.
Відновлення особистісних властивостей людини, духовної та психологічний статус.
Завдання реабілітації
Повноцінне відновлення функціональних можливостей різних систем організму та опорно-рухового апарату.
Розвиток компенсаторних пристосувань до умов повсякденного життя та праці.
Відновлення побутових можливостей.
Попередження розвитку патологічних процесів, тобто. здійснення заходів вторинної профілактики
До основних принципів реабілітації належать:
• ранній початок проведення реабілітаційних заходів (РМ),
• комплексність використання всіх доступних та необхідних РМ,
• індивідуалізація програми реабілітації,
• етапність реабілітації,
• безперервність і наступність протягом усіх етапів
реабілітації,
• соціальна спрямованість РМ,
• використання методів контролю адекватності навантажень та
ефективності реабілітації
