Coggle requires JavaScript to display documents.
абсолютна цінність людської особистості та рівність усіх людей;
автономія індивідуальної свободи;
раціоналізація й доброчинність діяльності людини;
визнання невідчужуваності прав людини на життя, свободу, власність;
існування держави на основі загального консенсусу з метою збереження й захисту природних прав людини;
договірний характер відносин між державою та індивідом;
обмеження обсягу і сфер діяльності держави;
Мінімізація втручань держави. Прибічники неолібералізму вважають, що ліберальна держава має бути сильною, але невеликою: вона повинна мати політичну владу, але, водночас, влада має бути конституційно обмежена.
Існування приватної власності. Приватна власність є незамінною частиною неоліберального суспільного порядку. Для представників неолібералізму приватна власність та вільний ринок є механізмами децентралізації ухвалення рішень.
«скептичне» сприйняття ідей соціальної рівності
Уставлені системи і норми
Обстоювання максимально поміркованого розвитку
Суспільство повинно бути егалітарним: Марксизм хоче припинити класову боротьбу. Тобто робить вигляд, що соціальних класів не існує. У всіх повинно бути однаково.
Скасувати приватну власність: Він робить вигляд, як і комунізм, що немає приватної власності. Це означає, що все належить кожному.
Вартість праці вимірюється годинами виробництва: Чим більше людино-годин виробництва, тим цінніше виробництво.
Зниження споживання: Він виступає за зменшення непотрібного споживання і споживання лише того, що суворо необхідно
Засоби виробництва у владі в державі: Марксизм припускає, що засоби виробництва знаходяться в руках держави, а отже, і в руках людей.
ЗМІ в руках держави: ЗМІ мають бути публічними.