Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Центрально-та східноєвропейські країни після Другої світової війни. -…
Центрально-та східноєвропейські країни після Другої світової війни.
Наслідки:
Зруйнована економіка:зруйновані міста,розбомблені заводи та фабрики,знівечена інфраструктура.
Примусове переселення великої кількості людей з однієї країни.
Багатомільйонні людські жертви.
Напруженість соціальних, етнічних,економічних і політичних відносин: Болгарія, Угорщина та Румунія наприкінці війни перейшли на сторону антигітлерівської коаліції,
вони також несли відповідальність за те, що тривалий час підтримували нацизм
Сталінська модель соціалізмц та її втілення в Польщі,Угорщині,Болгарії,Румунії,Чехословаччині,особливості розвитку Югославії
Установлення комуністичних режимів радянського зразка
супроводжувалося репресіями проти політичних опонентів.
У Болгарії, Румунії,
Чехословаччині, Угорщині.Упродовж 1948–1949 рр. практично в усіх країнах Центрально-Східної Європи прийшли до влади комуністи.
Були ухвалені конституції, які закріплювали
соціалістичний устрій цих країн.
Політичні перевороти, що відбулись у східноєвропейських країнах у 1947– 1948 рр., зміцнили вплив СРСР у регіоні.
Суспільно-політичне життя країн Центрально-Східної Європи
узгоджувалося з процесами, які відбувалися в СРСР.
СТВОРЮВАЛАСЯ ПОЛІТИЧНА ПОЛІЦІЯ ТА ІНШІ КАРАЛЬНІ ОРГАНИ;
В ЕКОНОМІЦІ ВІДБУВАЛОСЯ ОДЕРЖАВЛЕННЯ ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМСТВ, НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ЗЕМЛІ;
У 1950-Х РОКАХ У КРАЇНАХ РЕГІОНУ ПРОВОДИЛАСЯ СУЦІЛЬНА ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ.
Доля українців у країнах Центрально-Східної Європи. Операція
«Вісла»
На момент розгрому Німеччини в Європі перебували декілька мільйонів українців — військовополонених, остарбайтерів, біженців.
Депортації до СРСР підлягав 1 млн
190 тис. цивільних і 460 тис. військовополонених українців.
Частина з тих, хто з різних причин не хотів повертатися до Радянського Союзу,потрапила до західних зон окупації Німеччини й згодом опинилась у західноєвропейських країнах, США, Канаді, Австралії.
Культурно-освітня діяльність українців, що осіли в Угорщині, Югославії, Чехословаччині процвітала з чітким вираженням української ідентичності:
функціонували українські школи та класи;
діяли етнічні угрупування, самодіяльні утворення та громадські організації;
видавались газети, журнали,книги українською мовою
окремі групи УПА підпільно боролися проти радянського режиму.
Спроба економічної інтеграції соціалістичного табору. Рада
економічної взаємодопомоги (РЕВ)
Вихід соціалістичної моделі за межі однієї СРСР
і поширення її на Європу й Азію, а післяреволюції на Кубі (1959) — на Американський континент привів до оформлення об’єднаннякраїн, яке було названо - Соціалістичним табором.
На хвилі військових успіхів та територіального поширення радянського режиму за «країнами народноїдемократії» (країни східної Європи) про намір будувати соціалізм заявили також азійські держави: В’
єтнам, Китай, Північна Корея, Монголія.
СОЦІАЛІСТИЧНИЙ ТАБІР
проіснував понад 40 років
СРСР контролював своїх союзників через дві міжнародні організації:
Раду економічної взаємодопомоги (РЕВ) – з 1949 року. (Албанія, Болгарія, Угорщина, В’єтнам, НДР, Куба, Монголія, Польща, Румунія, СРСР і Чехословаччина)
порядки встановлював Радянський Союз;
Організацію Варшавського договору (ОВД) – з 1955 року ( Албанія, Болгарія, Угорщина, НДР, Польща, Румунія,СРСР и Чехословаччина)
1960–1970-І РОКИ У
КРАЇНАХ РЕВ
60 % зовнішньої торгівлі цих країн становила торгівля
в межах РЕВ і лише 40 % — з іншими країнами;
низька, порівняно з країнами Заходу, якість товарів;
спостерігався певний прогрес в економіці;
життєві умови населення погіршувалися, через що наростало невдоволення владою;
НАПРИКІНЦІ 1970-Х РОКІВ У КРАЇНАХ РЕВ
постачання дешевого палива й сировини із СРСР (основна стаття радянського експорту) помітно знизилося;
країни зіткнулися з необхідністю прискореного впровадження енергозбережувальних технологій,блискавичного реагування на наукові винаходи, потребою як найшвидше впроваджувати їх у виробництво, оперативно змінювати асортимент продукції, поліпшуючи її якість.
соціалістичний поділ праці — вузька економічнаспеціалізація між країнами — виявився неефективним;