Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Класифікація мовленнєвих порушень - Coggle Diagram
Класифікація мовленнєвих порушень
Клініко-педагогічна класифікація
До порушень усного мовлення відносяться:
Порушення фонаційного (зовнішнього) оформлення вимовної сторони мовлення:
афонія, дисфонія
– відсутність або порушення голосу;
тахілалія
– патологічно прискорений темп мовлення;
брадилалія
– патологічно уповільнений темп мовлення;
заїкання
– порушення темпо-ритмічної організації мовлення, обумовлене судомним станом м’язів артикуляційного апарату;
дислалія
– порушення вимовної сторони мовлення при нормальному слухові і збереженій іннервації мовленнєвого апарату;
дизартрія
– порушення вимовної сторони мовлення, обумовлене недостатньою іннервацією мовленнєвого апарату;
ринолалія
– порушення тембру голосу і звуковимови, обумовлене анатомо-фізіологічними дефектами мовленнєвого апарату.
дисграфія (аграфія)
– часткове (повне) порушення процесів письма
алалія
– відсутність або недорозвиток мовлення внаслідок органічного ураження мовленнєвих зон кори головного мозку;
афазія
– повна або часткова втрата мовлення, обумовлена локальними пошкодженнями головного мозку.
До порушень писемного мовлення відносяться:
дисграфія (аграфія)
– часткове (повне) порушення процесів письма.
дислексія (алексія)
– часткове (повне) порушення процесів читання;
Психолого-педагогічна класифікація
Порушення засобів спілкування:
фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФН)
-порушення процесів формування вимовної системи рідної мови у дітей із різними розладами, внаслідок вад сприймання і вимови фонем;
загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ)
– порушення формування всіх компонентів мовленнєвої системи, що відносяться до звукової і смислової сторін мовлення (звуковимова, лексика, граматична будова, зв’язне мовлення), при нормальному слухові та первинно збереженому інтелекті.
Порушення у застосуванні засобів спілкування:
Заїкання.
(логоневроз) характеризується розлаом темпу, ритму і плавності експресивного мовлення з переважним ураженням комунікативної функції, зумовлене судомними скороченнями у м'язах артикуляції, фонації й дихання.