Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ СТАТИСТИЧНОЇ ТА МАТЕМАТИЧНОЇ ОБРОБКИ - Coggle Diagram
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ СТАТИСТИЧНОЇ ТА МАТЕМАТИЧНОЇ
ОБРОБКИ
Проникнення математичних методів у будь-яку науку є прогресивним явищем.
Це зумовлене декількома моментами:
1) математичні методи дають змогу зробити
процес дослідження явищ більш
чітким, структурованим та раціональним;
2) математичні методи необхідні для обробки великої кількості емпіричних
даних (їхніх кількісних виразників),для їх узагальнення та організації в "емпіричну
картину" дослідження.
Термін «статистика» походить від латинського «status», що означає положення,
стан явищ. Нині термін статистики вживають у трьох значеннях:
1) це – дані, які характеризують масові суспільні явища;
2) процес збирання, зберігання і обробки даних про масові суспільні явища, тобто галузь практичної діяльності,спрямовані на одержання, обробку, аналіз і видання даних про явища і процеси суспільного життя;
3) це – наука, яка вивчає величину, розміри і кількісну сторону масових суспільних явищ у нерозривному зв'язку з якісною стороною цих явищ, з їх
соціально- економічним змістом.
Математична статистика
– це розділ математики, який вивчає математичні методи обробки йвикористання статистичних даних для наукових і
практичних висновків.
Методи статистичної обробки
– це способи кількісних розрахунків, математичні формули і прийоми, які дозволяють узагальнювати емпіричні дані, виявляючи приховані в них закономірності.
Вони поділяються на:
Первинні
Первинними
методами статистичної обробки називають методи, за допомогою яких отримують показники, безпосередньовідображають результати емпіричних
досліджень.
Вторинні
Вторинними
називають методи статистичної обробки, які використовують первинні дані, дозволяють виявити приховані статистичні закономірності, зробити
якісний аналіз даних.
Статистичний метод має складові:
1) масове спостереження;
2) статистичне зведення;
3) групування;
4) обчислення середніх величин та індексів;
5) побудова графіків.
Статистичне спостереження
– це процес науково організованого планомірного збору даних.
Можна виділити види статистичного спостереження:
1. За часом реєстрації фактів:
поточне (систематичний запис фактів по мірі їх виникнення – запис
народження дітей, реєстрація шлюбів і т.д.),
періодичне (реєстрація фактів через строго визначені проміжки часу),
одночасне (реєстрація фактів по мірі їх необхідності в певний момент часу.
2. За кількістю досліджуваних:
суцільне (спостереження, в якому реєструються ознаки всіх без винятку
одиниць, що входять у сукупність, яка вивчається).
несуцільне (реєструються ознаки лише частини одиниць досліджуваної
сукупності і за її частиною роблять висновок про всю сукупність)
вибіркове (дає характеристику всієї сукупності на основі обстеження її
частини),
спостереження основного масиву (спостерігаються об’єкти, які займають найбільшу питому вагу в досліджуваній сукупності)
монографічне (детальне і глибоке вивчення окремих одиниць
досліджуваної сукупності).
3. За способами статистичне спостереження ділять на:
безпосереднє (отримання відомостей шляхом особистого огляду, підрахунку і т.д.),
документальне (отримання інформації з певних документів),
опитування (отримання інформації зі слів опитуваного).
Змінна
– це будь-яка реальність, яка може бути піддана виміру. Психологічні змінні є випадковими величинами,оскільки заздалегідь невідомо, які значення вони
отримають.
Розглядають такі види змінних:
1) кількісні та якісні змінні.
Кількісні змінні можуть бути двох видів:
Дискретні
Дискретної (переривчастою)
називається змінна, що приймає значення, які виражаються числами, між якими немає, і не може бути переходів.
Безперервні
Безперервної
називається змінна, яка може приймати всі значення з деякого
числового проміжку.
2) незалежні і залежні змінні.
Незалежною
є змінна, яку експериментатор
може змінювати за своїм задумом; вона відображає причину.
Залежна змінна
- це та
змінна, яка змінює свої значення під впливом незалежною; вона є наслідком.
Вимірювання
– це процес приписування чисел певним явищам (змінним)
відповідно до певних правил.
Таким чином, у процесі вимірювання ми маємо справу з трьома елементами:
1) числа;
2) явища (змінні);
3) правила приписування чисел явищам.
Особливості вимірювання
дозволяють виділити три його види:
Нормативне
Нормативне вимірювання
– це порівняння значень показників випробуваного зі значеннями розподілу аналогічних показників в еталонної групи осіб.
Критиріальне
Критеріальне вимірювання
засноване на прямій оцінці якості виконання тесту людям без порівняння з показниками інших людей.
Іпсативне
Іпсативне вимірювавння
орієнтоване на оцінку внутрішньо індивідуальних співвідношень і не пов'язане з вивченням відмінностей між індивідами.
Вирізняють такі типи вимірювальних шкал:
шкала найменувань (номінальна),
Номінальна шкала
визначає, що різні властивості або ознаки якісно відрізняються один від одного,але не має на увазі будь-яких кількісних операцій з ними.
шкала порядку (рангова чи ординальна),
Рангова шкала.
У межах цієї шкали об’єкти розташовуються в порядку спадання чи зростання у них певної якості.
шкала інтервалів (інтервальна),
Інтервальна шкала.
У межах цієї шкали існує одиниця вимірювання, з
допомогою якої можна не лише впорядкувати об’єкти,але й приписати їм числа так, щоб однакові різниці між числами виражали однакові відмінності у проявах вимірюваної якості.
шкала відношень (пропорційна).
Пропорційна шкала.
У межах цієї шкали числа мають такі ж властивості, як і в шкалі інтервалів, але, крім того,відношення чисел виражають кількісні відношення
ступенів прояву явища.
Статистичні таблиці
– це спосіб раціонального, наочного і систематичного
викладу та аналізу цифрових характеристик досліджуваного процесу чи явища.
Статистичні таблиці
– мають підмет і присудок.
Статистичний підмет
– це та сукупність, про яку йдеться в таблиці.
Статистичний присудок
– це ті ознаки або показники, які характеризують статистичний підмет.
Присудок таблиці
– це система показників, що характеризують підмет в
кількісній формі.
Види статистичних таблиць (за структурою підмета).
Прості – підмет задається переліком окремих об’єктів (назви підприємств,
міст, країн тощо). Мають інформативну функцію.
Групові – в підметі одиниці сукупності групуються за однією якоюсь ознакою , наприклад розподіл періодичних видань за мовами (використовують з метою зіставлення узагальнюючих показників по
групах).
Комбінаційні – в підметі групуються одиниці за двома і більше
ознаками, пов’язаними між собою,наприклад розподіл населення за місцем
проживання і статтю (дозволяють характеризувати типові групи, зв’язки і
відмінності між ознаками)
Складаючи статистичну таблицю слід дотримуватись таких загальних
правил:
таблиця повинна бути невеликою за розміром, містити лише ті дані, що безпосередньо характеризують об′єкт дослідження;
цифровий матеріал необхідно викладати таким чином, щоб під час аналізу
таблиці суть явища розкривалася читанням рядків зліва направо та зверху вниз;
назва таблиці, заголовки рядків і граф мають бути чіткими, короткими, лаконічними, зрозумілими, без скорочень; у назві вказується зміст, місце, час,
одиниці виміру;
у групових і комбінаційних таблицях завжди необхідно давати підсумкові
графи та рядки!
в статистичній таблиці не повинно бути пустих клітин; відсутність значень ознаки позначають знаком тире, відсутність відомостей – трьома крапками ові дані
не потрапили до графіка, їх бажано розмістити в таблиці.