Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Бароко, ba38b6b880ce409766989c2e865794e424c6b0a6_1598607493 - Coggle…
Бароко
БАРО́КО (від італ. barocco – вибагливий, химерний) – стиль у європейському мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі) та архітектурі початку XVI століття — кінця XVII століття. :
-
Для бароко як стилю, породженого перехідною добою, характерним є руйнування антропоцентричних уявлень доби Відродження, домінування божественного начала в його художній системі
У бароковому мистецтві відчувається болісне переживання особистої самотності, «покинутості» людини в поєднанні з постійним пошуком «втраченого раю».
Характерними ознаками цього напрямку були також відродження античної культури і спроба поєднання її з християнською релігією.
-
Барокові традиції знайшли подальший розвиток у європейських літературах ХІХ-ХХ ст. У XX ст. з'явилася й літературна течія необароко, яку пов'язують із авангардною літературою початку XX ст. та постмодерною кінця XX ст.
Серед найвизначніших письменників європейського бароко — іспанський драматург П. Кальдерой, італійські поети Маріно і Тассо, англійський поет Д. Донн, французький романіст О. д'Юрфе та деякі інші.
Характерними ознаками стилю бароко є масивність, урочистість, парадність, надмірність, емоційність.
Живопис бароко відзначається декоративно-театральними композиціями, майстерною розробкою колориту й ефектів освітлення,складними ракурсами
-
-
У бароковій архітектурі наявні сильні контрасти об'ємів, динамічні, криволінійні форми.
Засновником бароко в Італії вважають Мікеланджело Буонарроті (1475—1564). Саме він підсилив архітектуру велетенським ордером, широко використовував карнизи, подвоєння пілястр та колон, тісняву архітектурних елементів та надлюдський розмір.
-
-
Характерною рисою барокових будівель є синтез мистецтв – взаємозв'язок архітектури, скульптури та живопису у єдиному цілому.
