Процес вимірювання може бути різного рівня точності, що залежить як від типу досліджуваного явища, так і від інструменту його вимірювання. Якщо рівень інтелекту може бути виміряний з точністю +-1, то тип темпераменту з допомогою стандартизованих опитувальників може бути виміряний лише приблизно (в сторону переважання того чи іншого типу). Саме тому ще одним важливим для нас є поняття про вимірювальні шкали. Найпоширенішою у психології є типологія шкал С. Стівенса, в основу якої покладено точність градуювання шкал та операції, які можна виконувати з числами. В межах цієї типології вирізняють такі типи вимірювальних шкал: шкала найменувань (номінальна), шкала порядку (рангова чи ординальна), шкала інтервалів (інтервальна), шкала відношень (пропорційна).
Рангова шкала. У межах цієї шкали об’єкти розташовуються в порядку спадання чи зростання у них певної якості. При цьому кожній градації якості приписується свій порядковий номер (ранг). Фактично, об’єкти лише впорядковуються.
Інтервальна шкала. У межах цієї шкали існує одиниця вимірювання, з допомогою якої можна не лише впорядкувати об’єкти, але й приписати їм числа так, щоб однакові різниці між числами виражали однакові відмінності у проявах вимірюваної якості.
Пропорційна шкала. У межах цієї шкали числа мають такі ж властивості, як і в шкалі інтервалів, але, крім того, відношення чисел виражають кількісні відношення ступенів прояву явища.
Номінальна. У межах цієї шкали обекти класифікуються, a класи позначаються номерами. Таким чином, число тут слугує лише назвою певного класу, а тому нічого не говорить про властивості об'єкту, крім того, що Він належить до певного класу. Частковим випадком шкали найменувань дихотомічна шкала.