Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Екологічна політика в Україні - Coggle Diagram

- - - - Природоохоронна діяльність забезпечується основним законом нашої країни - Конституцією України (зокрема, статтями 16, 50, 66; ознайомтеся з ними). Правові рамки екологічної безпеки обумовлені встановленими законодавством критеріями якості навколишнього природного середовища, харчових продуктів, одягу, житла тощо. Серед них нормативи екологічної безпеки стосовно гранично допустимих: концентрацій забруднювальних речовин у воді, повітрі, ґрунті; рівнів акустичного, електромагнітного, радіаційного й іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище; вмісту шкідливих речовин у продуктах харчування і тваринних кормах.
- - - - 3) впровадження екологічних вимог і норм в усі сфери діяльності;
        
        4) зниження екологічних ризиків для екосистем та здоров'я громадян;
        
        5) розвиток державної системи охорони довкілля.
- - - - Важливим документом у галузі міжнародного природоохоронного співробітництва, за який проголосувала й Україна, стала Всесвітня хартія природи, яка проголосила про захист права всіх форм життя на виживання. Цей міжнародний документ, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 28 жовтня 1982 року, проголошує такі загальні принципи збереження природи
        
        природу потрібно поважати і не порушувати її основні процеси
        
        генетична основа життя не повинна бути в небезпеці; популяційні рівні всіх видів, як диких, так і одомашнених, повинні бути збережені принаймні на рівні, необхідному для виживання; із цією метою потрібно забезпечити місця їхнього мешкання;
        
        усі території Землі, як сухопутні, так і морські, підлягають цим принципам збереження; особливий захист повинен бути наданий унікальним районам та типовим зразкам усіх видів екосистем і місцям проживання рідкісних або зникаючих видів;
        
        екосистемами та організмами, а також земельними, морськими і атмосферними ресурсами, які використовує людина, слід керувати для досягнення та підтримання оптимальної стійкої продуктивності, але так, щоб не загрожувати цілісності інших екосистем або видів, з якими вони співіснують;
        
        природа має бути захищена від деградації, спричиненої війною чи іншими загрозливими діями.