Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Радянізація Західних областей України 1939-1941 рр. - Coggle Diagram
Радянізація Західних областей України 1939-1941 рр.
У грудні 1939 р. проведено адміністративно-територіальну реформу: польський воєводський устрій ліквідовано й утворено Волинську, Дрогобицьку, Ровенську, Львівську, Станіславську і Тернопільську області в складі УРСР.
Політичними центрами управління стали обласні, районні й міські комітети партії.
Усі важливі посади нової партійно-державної адміністрації займали працівники, що прибули зі східних областей УРСР, а також з РРФСР за скеруванням центральних партійних органів, всесоюзних і республіканських наркоматів. Серед «уповноважених» переважали малокомпетентні особи, загальна освіта яких переважно не перевищувала рівень середньої школи.
Замість повітів і волостей створено райони, кільканадцять міст виділено в обласне підпорядкування, згодом визначено й території сільських рад. Замість тимчасових органів влади запроваджували виконавчі комітети обласних, районних і сільських рад депутатів трудящих.
Радянські громадські організації фактично були філіями партійно-державних органів, їхніми додатками
Націоналізація промислових підприємств і банків, конфіскація поміщицьких
земель, поширення на економіку командно-адміністративної системи.
Радянська влада націоналізувала банки, промислові підприємства, майстерні, перукарні, готелі, лазні, більшість магазинів.
Усього : було націоналізовано більше як 2 тис. промислових підприємств.
До квітня 1940 р. було завершено ліквідацію колишньої банківсько-фінансової системи. Грошова реформа, здійснена 21 грудня 1939 р., припинила обіг польського злотого. Усі злоті, які знаходилися в банках і ощадних касах, обмінювали на карбованці за співвідношенням 1:1.
Націоналізація створила ілюзію соціальної справедливості. Але водночас вона виявила проблеми соціалістичної економіки: низьку ефективність державних підприємств, незбалансованість попиту й пропозиції та незадовільну якість продукції.
Аби здобути підтримку селянства, нова влада за лічені тижні (ще в грудні 1939 р.) конфіскувала землю поміщиків, монастирів, колишніх державних службовців. Селяни одержали в користування понад мільйон гектарів землі, десятки тисяч коней і корів.
Встановлення радянського режиму в Західній Україні відбувалося під гаслами «українізації».
Відкривалися українські школи та виші, а університет Яна Казимира у Львові перейменовано на університет імені Івана Франка. Запровадження безкоштовної освіти, соціального та медичного забезпечення.
У школах запроваджено обов’язкове вивчення російської мови, а в закладах вищої освіти організовано кафедри марксизму-ленінізму, яким відведено ключову роль.
Під тиском влади припинили діяльність давні українські наукові та громадсько-просвітні організації й товариства. З книгарень і бібліотек вилучено українські книжки, видані після 1917 р. Усеосяжною стала цензура.
Радянська влада прагнула позбавити Греко-католицьку церкву можливостей впливу на суспільство й засобів до існування. Відразу було закрито всі церковні періодичні видання, релігійну літературу вилучали з крамниць і бібліотек.
Політичні репресії. Депортації
Інструментом інтеграції західноукраїнських теренів до складу СРСР у руках нової влади стали репресії. Їх здійснювали відповідно до вказівок з Москви «очистити міста і села від ворожих елементів».
Масовим видом репресій стали депортації уявних «ворогів народу» — осіб, які викликали підозру своїм соціальним походженням, політичним минулим або антирадянськими поглядами. Депортації розпочалися в лютому 1940 р. і тривали аж до початку німецько-радянської війни в червні 1941 р.
Репресивно-депортаційні акції були зумовлені самою природою радянської системи. Історики зазначають принаймні три цілі, які намагався реалізувати комуністичний режим у Західній Україні:
а) ліквідувати організаторів і активних учасників тих економічних, політичних і культурних структур, які не вписувалися в тоталітарну систему СРСР;
б) не допустити - у дусі угоди між Радянським Союзом і Німеччиною — відродження польської держави, насамперед ліквідувати польську еліту як основу й головну силу для її відновлення;
в) підготуватися до експансії комунізму в Європу, створивши для цього своєрідний санітарний кордон від Балтики до Молдови.