Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Процеси демократизації в повоєнному світі - Coggle Diagram
Процеси демократизації в повоєнному світі
Зміцнення демократії на Заході після Другої світової війни:
розширення прав людини.
сформувалися соціально
активні групи громадян.
Вони й після війни впливали на суспільно-політичне
життя.
«демократизатором» були також Сполучені Штати Америки.
американці заохочували європейську інтеграцію
,
почали створювати міжнародні правозахисні
організації, які фіксували випадки порушення прав людини та зверталися до
світової громадської думки з метою засудження таких явищ.
Падіння авторитарних режимів у Південно-Західній Європі в 1970-х
роках.
держави з авторитарними режимами —
Португалія, Греція та Іспанія.
У Португалії існувала диктатура А. Салазара, у
Греції — «чорних полковників», в Іспанії — генерала Ф. Франко.
Першою країною, де було повалено диктатуру, стала Португалія.
Після смерті А. Салазара до влади прийшов його послідовник Марселу
Каетану.
Він послабив обмеження свободи слова й тиск на політичну
опозицію, збільшив видатки на освіту.
25 квітня 1974 р. в країні відбувся безкровний військовий державний переворот, здійснений «Рухом капітанів». Переворот переріс у «Революцію гвоздик».
У Греції після завершення Другої світової війни відбувалася громадянська
війна.
Було відновлено монархію, а в 1952 р. країна вступила до НАТО.
в результаті військового перевороту 1967 р.,було встановлено диктатуру
«чорних полковників». :
В Іспанії після перемоги націоналістів у громадянській війні 1936–1939 рр. установився авторитарний режим генерала Ф. Франко.
Під час Другої світової
війни Іспанія офіційно була нейтральною країною
Післявоєнна Іспанія була оголошена монархією з «тимчасово
відсутнім» монархом.
«Холодна війна» об’єднала Іспанію та країни Заходу.
У 1975 р. Ф. Франко помер, управління країною перейшло до короля Хуана Карлоса I, який забезпечив перехід країни від тоталітарного режиму до демократії.
Тенденції післявоєнного розвитку партійних систем.
Консерватори виступали за зменшення податків на бізнес, за обмеження втручання держави в економіку, у відносини між роботодавцями й працівниками
Французьким різновидом післявоєнного консерватизму був голлізм.
традиційні ліберальні партії втратили вплив ще на
початку ХХ ст., у післявоєнній Європі лібералізм як політична течія залишався життєздатним.
Ліберальні гасла активно
використовували популярні завдяки вдалим соціальним реформам християнські та соціал-демократичні партії й рухи.
У післявоєнні десятиліття неабияк зросла популярність християнських демократів.
У Західній Німеччині Християнсько-демократичний союз (ХДС) вважався
творцем німецького «економічного дива» 1950–1960-х років.
Впливовою політичною силою була також Християнськодемократична партія
Італії.
Важливу роль у політичному житті в післявоєнні роки відігравали соціалістичні та соціал-демократичні партії, які в деяких країнах утворювали урядові коаліції.
Утвердження принципів громадянського суспільства.
У політичному житті країн Європи після закінчення Другої світової війни відбувалися значні зміни, утверджувалися принципи громадянського суспільства.
важливим напрямом розвитку була деколонізація, яка сприяла
становленню громадянського суспільства в раніше пригноблених країнах світу.
Значним досягненням було подальше розширення прав жінок, які вони
вибороли в роки війни завдяки значному внеску в перемогу над нацизмом.
Після 1945 р. жінкам стали доступні певні «чоловічі» професії, вони отримали
право голосу
Внутрішній та міжнародний туризм стимулював культурний обмін між
людьми, під впливом побаченого в інших країнах руйнувалися стереотипи.
З метою узгодження дій партій соціалістичного спрямування на початку
1950-х років був створений Соціалістичний інтернаціонал.
Соціалістичні й соціал-демократичні партії виступали за правову державу,
демократію, демократичний соціалізм.
У післявоєнні роки соціалістичні партії
були представлені в уряді 12 європейських країн.
1 more item...