Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Організація спадкового матеріалу еукаріотичної клітини та його реалізація.…
Організація спадкового матеріалу еукаріотичної клітини та його реалізація. Регуляція активності генів в еукаріотичної клітині. Гени
Гено́м — це повний набір генетичної інформації в організмі. Геном надає всю інформацію, необхідну організму для функціонування.
Місце розташування спадкової інформації в еукаріотичних клітинах – ядро, мітохондрії, пластиди. Ядро. Мітохондрія. Пластида
Екзон — ділянка ДНК в межах гену, яка переводиться у зрілу молекулу матричної РНК (мРНК) у процесах транскрипції і сплайсингу.
Інтро́н — ділянка ДНК, яка є частиною гену, але на відміну від екзонів, не містить інформації про послідовність амінокислот білка.
Енхансер — коротка ділянка ДНК, до котрої можуть приєднуватися білки (фактори транскрипції), для збільшення рівня транскрипції гену або оперону. Енхансеру не потрібно розташовуватися безпосередньо поряд з геном, на який він діє
-
Експресія генів — процеси використання спадкової інформації генів для синтезу функціональних продуктів — молекул РНК і білків.
Для еукаріотів характерна диференціальна експресія генів у різних клітинах організму, тому багатоклітинні організми мають різгоманітні диференційовані клітини. Хоча в усіх клітинах містяться однакові гени, їхня експресія відбувається неоднаково.
Ген — одиниця спадкового матеріалу, що відповідає за формування певної елементарної ознаки. Ген є ділянкою молекули ДНК, що містить інформацію для синтезу РНК. Процес зчитування гену і синтезу РНК називається транскрипцією.
Структурні гени містять інформацію про будову молекул білків та РНК, які входять до складу органел або цитоплазми клітин. Багато які із цих білків і РНК беруть участь в утворенні структур клітини, що й дало назву цьому типу генів.
Регуляторні гени теж містять інформацію про структуру молекул білків або РНК. Але їхнє завдання — регулювати роботу структурних генів. Вони можуть її прискорити чи вповільнити. Або й зовсім припинити синтез продукту гена, який клітині на певний час не потрібен.
Білкові гени містять інформацію про первинну структуру білка, для біосинтезу на основі цих генів утворюються іРНК (або матричні м. РНК)
РНК-гени кодують велику кількість різних видів РНК, які не піддаються трансляції. Це :(т. РНК), (р. РНК), маленькі ядерні РНК (мя. РНК), мікро-РНК (мк. РНК)
Конститутивні гени — це гени, що є постійно активними, осільки білки, які ними кодуються необхідні для постійної клітинної діяльності. Ці гени забезпечують синтез білків, ферментів і не потребують спеціальної регуляції.
Неконститутивні гени — це гени, які стають активними лише тоді, коли білок, який вони кодують потрібен клітини. Вони регулюються клітиною або організмом і за участі кодованих білків забезпечують диференціацію клітин.
РЕГУЛЯЦІЯ АКТИВНОСТІ ГЕНІВ - це складна сукупність молекулярних механізмів, завдяки яким клітини можуть збільшувати або зменшувати кількість функціональних продуктів експресії певних генів у відповідь на зміну зовнішніх умов.
Епігене́тика — наука, галузь біології, яка досліджує зміни в експресії генів або клітинному фенотипі, які відбуваються без змін основної послідовності ДНК.
Регуляція за участі малих РНК (РНК-інтерференція) — механізм регуляції, що здійснюється за допомогою малих (20 — 25 нуклеотидів) молекул РНК.
Під регуляцією експресії генів мається на увазі складна сукупність молекулярних механізмів, завдяки яким клітини можуть збільшувати або зменшувати кількість продуктів експресії певних генів (РНК або білків) у відповідь на зміну зовнішніх умов і факторів.
Регуляція на рівні хроматину — може здійснюватися двома способами — структурним і хімічним. Структурна регуляція здійснюється за рахунок пакування певних ділянок ДНК за допомогою білків таким чином, щоб із них не можна було зчитати спадкову інформацію. Хімічна регуляція відбувається за рахунок модифікації деяких нуклеотидів у ланцюжках ДНК. Якщо до них приєднується метильний радикал
то зчитування інформації з такої ділянки ДНК стає неможливим. Ще одним способом хімічної регуляції є ацетилювання білків - гістонів, навколо яких намотуються нитки ДНК в хромосомах. Наявність у них додаткової ацетильної групи також робить неможливим зчитування інформації з ділянки.