Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Склад конституційно-правових відносин - Coggle Diagram
Склад конституційно-правових відносин
Конституційно-правові відносини – це суспільні відносини, що виникають на основі конституційно-правових норм, суб’єкти яких наділені суб’єктивними правами та юридичними обов’язками.
Суб'єкт
Суб’єкти конституційно-правових відносин – це фізичні особи, організації або соціальні спільноти, які на підставі конституційно- правових норм реалізують свої конституційні права обов’язки.
Суб’єктами конституційно-правових відносин є:
український народ, як сукупність громадян різних національностей, якому належить уся повнота влади на території держави, корінні народи й національні меншини;
громадяни України, особи без громадянства, біженці;
Українська держава;
органи державної влади України;
народні депутати України та посадові й службові особи;
політичні партії та громадські організації;
територіальні громади, органи та інші суб’єкти місцевого самоврядування;
адміністративно-територіальні одиниці, передбачені Конституцією й законами України;
державні та інші підприємства, установи й організації, навчальні й інші державні, комерційні та приватні заклади тощо.
Суб’єктами конституційно-правових відносин можна вважати також виборчі комісії, загальні збори громадян за місцем проживання, постійні комісії місцевих рад, асоціації депутатів.
Об'єкт
Об’єкти конституційно-правових відносин – це певні дії, особисті, соціальні чи державні блага, з приводу яких учасники (суб’єкти) вступають у суспільні відносини, що регулюються конституційно-правовими нормами. Ці об’єкти можуть бути матеріальними та нематеріальними.
Матеріальними об’єктами конституційно-правових відносин є:
політичні блага – конституційний лад, суверенітет, влада народу, державна влада, громадянство, депутатський мандат, посада, територіальна цілісність тощо;
дії уповноваженого суб’єкта (парламенту, Президента України, народного депутата тощо);
дії зобов’язаних суб’єктів (підпорядкованих органів державної влади, суб’єктів правовідносин, щодо
яких прийняте відповідне рішення Конституційного Суду України);
речі та інші майнові й духовні блага (власність, засоби виробництва, предмети споживання, гроші, цінні папери, податки, збори, інтелектуальна власність, наукові й літературні твори, образотворче мистецтво тощо);
поведінка суб’єктів конституційно-правових відносин;
результати поведінки суб’єктів таких відносин;
природні об’єкти.
Нематеріальними об’єктами конституційно-правових відносин є:
особисті нематеріальні блага людини та громадянина (життя, здоров’я,честь, гідність);
духовні цінності.
певні соціальні властивості й риси об’єднань, спільнот;
Зміст конституційно-правових відносин – це реальна поведінка суб’єктів (фактичний склад) та її юридичне закріплення нормами права у вигляді конституційних прав і конституційних обов’язків (юридичний склад).
Юридичний зміст- це можливість суб'єктів конституційно-правових відносин вчиняти відповідні дії або утриматися від їх вчинення.
Суб'єктивне право- юридична гарантія можливості використання чи невикористання конституційних прав вступати у конституційні правовідносини.
Юридичні обов'язки - це вид і міра належної поведінки суб'єкта правовідносин, визначена і гарантована конституційним законодавством.
Фактичний зміст - це конкретно обраний варіант юридичних можливостей. Відображається через поведінку суб'єкта,яка у свою чергу має зовнішній та внутрішній прояв.
Зовнішній прояв- це вольова дія або бездіяльність суб'єкта конституційних відносин.
Внутрішній прояв- це застосовується суб'єктом конституційних відносин своїх знань, умінь,навичок та досвіду у процесі реалізації прав, обов'язків та інших елементів відповідного правового статусу
Зміст
Юридичні факти
Юридичний факт – це у певний спосіб виражені зовні конкретні життєво важливі обставини, з наявністю або відсутністю яких норми права пов’язують виникнення, зміну чи припинення конституційно-правових
відносин.
За юридичними наслідками:
правоутворюючі - прийняття громадянами України закону на все всеукраїнському референдумі
-правозмінюючі-Кабінет Міністрів України, згідно з положеннями ст.115 Конституції України ,складає повноваження перед новообраним президентом України і набуває статусу виконуючого обов'язки.
-правоприпиняючі- у разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата України припиняється достроково на підставі закону за рішенням суду (ч.4 ст.81 Конституції України)
За суб'єктивно-об'єктивним походженням:
Події – це такі обставини, котрі об’єктивно не залежать від волі
суб’єктів (наприклад, народження або смерть фізичної особи; досягнення громадянином України вісімнадцятирічного віку, що згідно зі ст. 70 Конституції України є підставою виникнення правовідносин з реалізації активного виборчого права тощо)
Дії – це юридичні факти, що залежать від волі та свідомості
суб’єктів конституційно-правових відносин.(акт про утворення державного органу, партії громадської організації, акт прийняття іноземця в громадянство України)
Правомірні дії зумовлюють виникнення у суб’єктів прав та обов’язків, передбачених конституційно-правовими нормами.
Неправомірні дії – це юридичні факти, що
суперечать вимогам конституційно-правових норм. Вони можуть стати підставою для притягнення відповідних посадових осіб та органів публічної влади до відповідальності.