Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Західноукраїнські землі в міжвоєнний період - Coggle Diagram

- - - - Тут переважали дрібні підприемства, що становили 85 % від загальной кількості
      - На території Польщі «Б» розвивалися ті галузі, що не потребували значних капіталовкладень а саме: деревообробна, харчова, нафтовидобувна та ін.
      - Заробітна плата робітників у західноукраїнській промисловості була в
        півтора-два рази нижчою порівняно iз середньою по країні.
- - - - падіння попиту на ciльсько-господарську продукцію , що призвело до скорочення посівних площ і зменшення пологівя худоби
    - - Промисловість у Північній Буковині й українських
      - землях Бессарабії здебольшого була представлена дрібним кустарним ви-
      - робництвом iз переважно ручною працею
- - - - Низьке соціально економічне становище вісокі податки економічна криза комуністична пропаганда жорстока політика до українців
    - - Повстання почалося 15 вересня 1924 року і тривало до 18 вересня.
        Поразка повстанців і втрата 500 осіб
        Повстанці, очолювані Татарбунарським революційним комітетом, встановили контроль над містом та навколишніми селами.
        Румунська влада жорстоко придушила повстання, застосувавши армію та флот.
        За різними оцінками, загинуло від 3 до 6 тисяч людей.
    - - Придушення повстання воно стало символом боротьби за національне визволення підвищення репресій
    - - Лідери
        
        Микола Дудик
        
        Володимир Золовецький
        
        Олександр Гречанюк
      - мета
        
        відновлення суверенітету української нації та створення незалежної української держави
        
        Партія прагнула до того, щоб українці могли самостійно визначати свою політичну, культурну та соціальну долю без зовнішнього втручання.
        
        боротьба за національні права українців у західних регіонах, які знаходилися під польським контролем, а також у Радянській Україні.
        
        мета цієї партії полягала в створенні сильного національного руху, що об'єднував би українців навколо ідеї незалежності та боротьби за національну гідність
- - - - педагог, політичний і державний діяч.До активной політичной діяльності долучився після Першой світовой війни.Депутат Чехо-Словацького парламенту,У жовтні 1938 р. призначений прем'ер-міністром уряду
        Карпатської України, згодом - i президент
    - - 15 березня 1939 року:
        В умовах розпаду Чехословаччини, Сойм Карпатської України проголосив незалежність.
    - - Спочатку Карпатська Україна мала статус автономії у складі Чехо-Словаччини, а її управління здійснювалося через центральний уряд.
        
        Поступово місцева влада здобувала більше повноважень, але їх можливості залишалися обмеженими.
        
        Лише після проголошення незалежності 15 березня 1939 року було сформовано власний уряд та державні структури
    - - мало велике значення для народу закарпаття, як змога до створення своєї держави, яка мала б свою політичну мету та свою незалежність
      - Карпатська Україна була важливим символом боротьби за національну ідентичність і автономію для українців Закарпаття
      - Для людей це означало надію на самовизначення і незалежність у межах Чехословаччини
- - - - після окупації Галичини Львівський університет сполонізували та перетворили на університет ім. Яна Казимира, закривши 8 українських кафедр та звільнивши 14 професорів-українців, а обіцянка уряду заснувати окремий Український університет ніколи не була виконана
      - серед українських вчених i педагогів народилась идея створити
        приватні университетські курси
      - університетська молодь, позбавлена змоги вчитись, відновила всі студентські організації: товариство «Академічна Громада», «Студентський союз»,«Кружок правників». «Медичну громаду»
    - - Румунський уряд взагалі не сприяв розвитку української вищої освіти, уряд Праги дав притулок і фінансову підтримку відразу кільком українським вищим навчальним закладам - Українському вільному університету (1921-1945), Високому педагогічному інституту ім. Драгоманова у Празі (1923-1933), Українській господарській академії у Подебрадах (1922-1935).
      - було закрито або румонізовано всі українські школи, ліквидовано українські кафедри в Чернівецькому університеті
      - Відразу після включення Буковини до складу Чехословаччини була здійснена реформа шкільної системи. У школах було запроваджено навчання на декількох мовах, зокрема українською, чеською, румунською та німецькою. Українці отримали можливість навчатися рідною мовою в початкових і середніх школах.
      - діяли в складі чехословаччини такі університетиУкраїнський вільний університет (1921–1945) у Празі, Українська господарська академія в Подебрадах (1922–1935), Високий педагогічний інститут ім. Михайла Драгоманова у Празі (1923–1933).