Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Волинсько-Галицьке князівство в системі міжнародних відносин (1199-1340…
Волинсько-Галицьке князівство в системі міжнародних відносин (1199-1340 рр.)
Утворення Галицько-Волинської держави
Монгольська навала
Деякі дати:
1237-1241 рр. – Похід Батия на Русь.
1239 р. – Зруйновано Переяслав, Чернігів. 1240 р. – Облога й падіння Києва. Захисники під керівництвом воєводи Дмитра чинили героїчний опір. 1241 р. – Завоювання Володимира, Галича, вихід монголів до Європи.
1206 р. – Темучин об’єднав монгольські племена, прийняв титул Чингісхана.
1223 р. – Битва на р. Калці. Руські князі зазнали поразки через відсутність єдності.
Ярмо Золотої Орди
Вимога сплати данини. 2. Призначення баскаків для контролю. 3. Вимоги військової служби.
Опір монголам
Чернігівський князь Михайло відмовився вклонятися ідолам і був убитий.
Найважливіші моменти з політики Данила Романовича та боротьби за незалежність від Золотої Орди
Ярославська битва (1245 р.) – вирішальна перемога Данила та Василька над чернігівським князем Ростиславом, галицькими боярами, угорцями та поляками. Завершила майже 40-річну боротьбу за владу в Галицько-Волинському князівстві.
Військова реформа – створив постійне військо, що включало важку й легку кінноту, важку піхоту та піших стрільців.
Міська політика – заснував Львів (1256 р.), зміцнював міста, переніс столицю з Галича до Холма.
Дипломатія та династичні шлюби – уклав союзи через шлюби своїх дітей із правлячими династіями Угорщини, Литви та Польщі.
Поїздка в Орду (1245 р.) – змушений поїхати до Батия, щоб отримати ярлик на княжіння. Це було особистим приниженням, але дозволило зберегти князівство.
Підготовка до боротьби з Ордою – після повернення почав будувати фортеці, зміцнювати державу та шукати союзників у Європі.
Найважливіші моменти коронації Данила Галицького та його боротьби за незалежність
Контакти з Папою Римським – у 1246 р. почав дипломатичні переговори з Папою Інокентієм IV, шукаючи підтримки в боротьбі проти монголів.
Коронація Данила Галицького (1253 р.) – відбулася в Дорогичині, де він прийняв титул «Короля Русі». Папа визнав православний обряд, але водночас став верховним пастирем руської церкви.
Нереалізований хрестовий похід проти Орди – Папа проголосив похід, але європейські держави не надали реальної військової допомоги.
Військові походи проти монголів (1254-1259 рр.) – звільнив землі Правобережжя, але через напад Литви не зміг розвинути наступ. У 1259 р. монголи змусили Романовичів зруйнувати укріплення міст.
Смерть Данила (1264 р.) – його титул та влада перейшли до брата Василька.
Правління Лева І Даниловича та Юрія І Львовича
Лев І Данилович (1264-1301)
Переніс столицю до Львова (1272 р.).
Розширив територію князівства до історичного максимуму, приєднавши Люблінську землю та Закарпаття.
Вів активну зовнішню політику, підтримував відносини з Литвою, Угорщиною, Чехією та Тевтонським орденом.
Визнавав зверхність Золотої Орди та використовував допомогу монголів у боротьбі з ворогами.
Намагався приєднати Київську землю, але безуспішно.
Наступником став його син Юрій І Львович.
Юрій І Львович (1301-1308)
Переніс столицю до Володимира.
Прийняв титул «Король Русі».
Втратив Люблінську землю та Закарпаття, але зміцнив міжнародний авторитет князівства.
1303 року створив окрему Галицьку митрополію, незалежну від Києва.
Уклав військовий союз із Тевтонським орденом для протидії Польщі, Литві та Золотій Орді.
Економіка князівства процвітала, а в державі панували мир і добробут.
По собі залишив двох синів: Лева та Андрія.
Останні Галицько-Волинські князі
Правління Андрія і Лева ІІ (1308–1323)
Правили разом, поділивши землі: один мав Галицьку землю й Володимирське князівство, другий — Луцьке князівство.
Уклали союз із Тевтонським орденом через загрозу Литви.
1323 р. загинули в бою із золотоординцями – останні князі з роду Романовичів.
Правління Юрія ІІ Болеслава (1325–1340)
Останній самостійний правитель Галицько-Волинської держави.
Уклав союз із Литвою (одружився з дочкою князя Гедиміна).
Боровся з татарами, уклав союз із Тевтонським орденом.
Втратив Берестейщину, Підляшшя й Пониззя.
Боровся з боярами: обмежив їхній вплив, створив нову адміністративну систему.
1340 р. отруєний боярами у Володимирі.
Причини занепаду Галицько-Волинської держави
Монголо-татарське ярмо
Політична боротьба бояр
Припинення княжої династії
Агресія Польщі, Угорщини, Литви
Наслідки занепаду
Після смерті Юрія II почалася боротьба сусідніх держав за Галичину і Волинь.
1387 р. Галичина остаточно відійшла до Польщі.
Закарпаття увійшло до складу Угорщини, Буковина – до Молдавського князівства.
Волинь, Поділля, Київщина, Чернігово-Сіверщина увійшли до Великого князівства Литовського.
Галицько-Волинська держава припинила існування.
Галицьке князівство
початок формування
середина ХІ ст.
засновник місцевої династії
Ростислав Володимирович (онук Яростала Мудрого)
відокремлення від Київської Русі
1097 р.
пік могутності князівства за правління
Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.)
Волинське князівство
початок формування
друга половина ХІ ст.
засновник місцевої династії
Ізяслав Мстиславич (онук Володимира Мономаха)
відокремлення від Київської Русі
перша половина ХІІ ст.
пік могутності князівства за правління
Романа Мстиславовича (1170-1205 рр.)
1199 р.-об'єднання Романом Мстиславовичем у єдине Галицько-Волинське князівство, що стало політичним підґрунтям розбудови національної держави
Наслідки монгольського панування
Руйнування міст і господарства. 2. Гальмування розвитку Русі. 3. Залежність від Орди, отримання ярликів на княжіння.