Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
:explode:Іван Карпенко-Карий:explode: - Coggle Diagram
:explode:
Іван Карпенко-Карий
:explode:
:<3:
ДИТИНСТВО І РОДИНА
:<3:
Народився 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда
Батько: Карпо Адамович Тобілевич – дворянин, підтримував освіту дітей
Справжнє ім’я: Іван Карпович Тобілевич*
Мати: Євдокія Зіновіївна Садовська – походила з козацького роду, займалася музикою
Талановита родина:
Іван – драматург і актор (Карпенко-Карий).
Марія – співачка (Садовська-Барілотті).
Микола – актор і театральний діяч (Садовський).
Панас – актор, режисер, драматург (Саксаганський).
:star:
ОСВІТА:
:star:
Через : матеріальні труднощі не зміг продовжити навчання в університеті.
У 14 років став писарчуком, потім працював канцеляристом.
Мати навчала грамоти вдома, тому Іван одразу вступив до Бобринецького повітового училища.
Захоплювався самоосвітою, читав твори відомих письменників, а також філософські, економічні та історичні праці.
:tada:
ЗАХОПЛЕННЯ ТЕАТРОМ
:tada:
Відвідував аматорські вистави в Бобринці.
Став активним учасником драматичного гуртка, знайомиться з Марком Кропивницьким.
У 1863–1864 рр. гурток провів близько 40 вистав.
Пройшов 50 км пішки, щоб побачити гру американського трагіка Айри Олдріджа.
:checkered_flag:
ГРОМАДЯНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
:checkered_flag:
У 1883 р. організацію було розгромлено, Івана звільнили з роботи, заборонили перебувати в Україні й великих містах Росії.
Організовував культурні заходи, поширював заборонені твори Тараса Шевченка, збирав кошти для допомоги бідним.
Чотири роки провів у засланні в Новочеркаську, де написав п'єси: «Бондарівна», «Розумний і дурень», «Наймичка».
У Єлисаветграді познайомився з Панасом Михалевичем, другом Драгоманова, став членом «Громади».
:pen:
ТВОРЧІСТЬ
:pen:
Жанри: комедії, драми, трагедії.
Псевдонім: Карпенко – син Карпа, Карий – від персонажа Назар Стодоля Шевченка.
Особливості п'єс: яскрава сценічність, динамічність дії, глибокі психологічні образи.
Головні п'єси: «Сто тисяч» (1889), «Хазяїн» (1900), «Сава Чалий» (1899), «Суєта» (1903).
:fire:
ТЕАТРАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
:fire:
Брав участь у створенні національного українського театру, збагачував репертуар.
Співпрацював із Марією Заньковецькою.
Працював у трупах Кропивницького, Садовського, Саксаганського.
:warning:
ОСТАННІ РОКИ ЖИТТЯ
:warning:
У 1907 р. помер, похований біля хутора Надія на Кіровоградщині.
У 1887 р. повернувся в Україну, продовжив театральну діяльність.