Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Лінгвістичні дослідження в межах системно-структурної парадигми Джерела…

- - - - дескриптивізмі, тагмеміці, трансформаційній граматиці, а також у ряді європейських шкіл (французькій, німецькій, Женевській, Празькій, Копенгагенській тощо).
- - - - Вілем Матезіус (1882— 1945), Богуміл Трнка (1895— 1984), Богуміл Гавранек (1893— 1978), Ян Мукаржовський (1891 —1975), пізніше Володимир Скалічка (1909— 1991), Йозеф Вахек (1909— 1996), а також Микола Трубецькой (1890— 1938), Роман Якобсон (1896— 1982) і Сергій Карцевський (1884— 1955).
      - спиралися на вчення Соссюра, Бодуена де Куртене і деякі ідеї Фортунатова.
      - Досягнення:
        
        визначили, що синхронії й діахронії однаковою мірою притаманний системний характер.
        
        розвинули другу основну ідею Соссюра — концепцію розмежування мови і мовлення. У працях Трубецького це протиставлення стало основою розмежування фонології й фонетики.
        
        інтерпретація мови як функціональної системи
        
        виникнення морфонології
        
        вчення Матезіуса про актуальне членування речення (тему і рему)
        
        теорія мовних контактів і мовного союзу (об’єднання мов за подібністю, що зумовлена контактуванням, взаємовпливами) Трубецького й типологічні ідеї Скалічки.
        
        вчення Карцевського про асиметрію мовного знака
        
        ідея: знак і значення не покривають один одного повністю. їх межі не збігаються в усіх точках: один і той самий знак має декілька функцій
  - - - мова повинна розглядатися в самій собі й для себе.
        
        Метою лінгвістики, зазначається в праці, є створення загальної (логічної) граматики, в якій мова повинна розглядатися в панхронічному аспекті
        
        уводяться загальні, універсальні терміни,
        що ґрунтуються на відношеннях між мовними елементами + спроба створення універсальної теорії мови, що працює для всіх мов, незалежно від генеалогії
      - Досягнення
        
        спроба систематизувати наявні в мові функції, використовуючи поняття константи і змінної.
        
        спроба опрацювати точний метод аналізу, який
        спирається на дані математичної логіки.
        
        розширення поняттєвого апарату мовознавства
        
        одна з перших спроб поєднання лінгвістики з формальною логікою і тим вплинула на вдосконалення методів дослідження мови.
        
        АЛЕ: занадто багато уваги приділяли структурним моментам, повністю ігнорували культурні передумови розвитку мов й особливості розвитку живої мови
    - - Засновником був Луї Єльмслев (1899—1965)
  - - - Зародження дескриптивізму пов’язане з іменем відомого антрополога і лінгвіста Франца Боаса (1858—
        1942).
        
        Ідеї Боаса розвинули у двох різних напрямах його учні Едуард Сепір (1884— 1939) і Леонард Блумфільд (1887—1949).
        
        Е. Сепір зосередив свою увагу на вивченні
        мови у зв’язку з культурою і таким чином заклав основи етнолінгвістики
        
        Л. Блумфільд обґрунтував принципи «механістичної лінгвістики», яка розчленовує
        процес мовного спілкування на ряд стимулів і реакцій (вплив біхевіоризму)
        
        те, що потім ляже в основу психолінгвістики
      - спровокований потребою інших підходів до дослідження індіанських мов
    - - єльська
        
        (Л. Блумфільд, Б. Блок, Дж.-Л. Трейджер, 3. Харріс, Ч. Хоккет та ін.)
        
        досліджувала лише проблему структури мови
        
        зосереджували свою увагу на описі зовнішніх формальних елементів структури
        мови
      - анн-арборська
        
        структура+культура; наближена до етнолінгвістики
        
        Ч .-К . Фріз,
        К.-Л. Пайк, Ю.-А. Найда та ін.
    - - створили вчення про різні типи
        дистрибуції
      - описано фонологічні системи багатьох мов, досліджено суперсегментні явища (тон, наголос, явища стику).
      - Описано різні типи морфем
      - збагатили метамову лінгвістики, створили чимало нових термінів