Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Екологічний критичний дискурс, Семіотика Семіотика // Філософський…

- - - - На такому рівні структура системи,
        включаючи фонологію, морфологію та синтаксис, визначається, описується та пояснюється
  - - - (лінгвістичний геноцид, мовна політика, мовне планування)
  - - - дослідження взаємодії між будь-якою мовою та її середовищем
        
        дослідження екології мови визначає відносини між сказаним або написаним та обставинами, за яких створюється дискурс
        
        мова+соціальне середовище
      - Говорячи про екологію мови, в ній можна виділити три аспекти
        
        інтралінгвальний
        
        пов’язаний із культурою мови, стилістикою, риторикою.Він містить дослідження порушень правильності, ясності, логічності, виразності й інших комунікативних якостей мови
        
        інтерлінгвальний
        
        пов’язаний із багатомовністю як середовищем існування окремої етнічної мови й проблемами зникнення мов і зменшення лінгвістичної різноманітності
        
        транслінгвальний
        
        пов’язаний із використанням одиниць, засобів, реалій однієї мови, культури в контексті іншої мови, що належить до іншої культури в художній літературі, фольклорі, публіцистиці.
    - - аналіз екокритичного дискурсу має на меті показати кореляцію в дискурсі між мовою та екологічними явищами.
        
        Екокритичний аналіз дискурсу містить застосування критичного аналізу дискурсу до текстів про навколишнє середовище
        
        Предметом такого дослідженняє не лише природні екологічні явища, а також технологічні новаторства, політичні рішення та все, що характеризує сучасне
        життя в епоху глобалізації.
        
        Метою такого аналізу є виявлення
        основних ідеологій у дискурсі
      - екологічним можна називати той дискурс,
        який обмежується лише питаннями екології як однієї із галузей науки
      - дискурс можна розглядати дещо ширше, наприклад, як середовище, що оточує саму людину
      - Екологічний дискурс характеризується тими ж рисами, що і будь-який інший науковий дискурс.
      - існують певні специфічні критерії,
        за якими визначають власне екологічний дискурс
        
        за буттєвим критерієм
        
        мовлення, занурене в політичне життя екологічних рухів
        
        за критерієм функційності
        
        дискурс, що використовують для вербалізації знань про навколишній світ та природу.
        
        У межах екологічного дискурсу (з огляду функційно-стильової диференціації) Н.Гудзь виокремлює такі жанри
        
        науково-екологічний дискурс
        
        науковий
        
        науково-навчальний
        
        науково-популярний
        
        медійно-екологічний дискурс
        
        пов’язаний із громадсько-політичною сферою комунікації
        
        інформаційний
        
        аналітичний
        
        художньо-публіцистичний
        
        релігійно-проповідницький
        
        сукупність письмових та усних текстів
        релігійного спрямування
        
        художньо-екологічний дискурс
        
        представлений у формі лірики, прози, драми
        
        У його центрі є жанри, через які й реалізовують головне призначення дискурсу.
        
        Екологічна парадигма в гуманітарному світлі займається вивченням складних рефлексій суспільства та світоглядних і філософських настанов формату «людина–природа».
        
        “культура”, “екологія” та “дискурс” за такими параметрами:
        суспільство – навколишнє середовище, людина – природа
      - екотекст – це не просто твір, текст в якому наявний опис природи, це твір, в якому представлені складні зв’язки людини з навколишнім середовищем, а часом описуються і «нелюдські» взаємовідносини
      - Що роблять екокритики
        
        Вони перепрочитують відомі твори з екоцентричної позиції, звертаючи особливу увагу на репрезентацію в них
        світу природи.
        
        Вони розширюють сферу застосування низки екоцентричних понять, прикладаючи їх до явищ, що не належать
        до світу природи.
        
        Вони звертають особливу увагу на письменників, у творчості яких природа відіграє головну роль
        
        Вони розширюють діапазон літературно-критичних практик, роблячи наголос на літературі факту
        
        Вони заперечують «соціальний конструктивізм» і «лінгвістичний детермінізм» провідних літературних теорій (з їхнім наголосом на соціальній і мовній сконструйованості зовнішнього світу) і натомість обстоюють екоцентричні цінності старанного дослідження, колективної етичної відповідальності й поваги до інтересів світу поза нами.
  - - - головне завдання екології мови – дослідити, задокументувати й врятувати мови, що перебувають під загрозою зникнення
    - - Перший метод розглядає таке поняття як соціолінгвістичний предмет, який має на меті забезпечити гармонійний і сталий розвиток мови в контексті двомовного й багатомовного розвитку.
      - Другий метод своєю чергою визначає мовну й культурну складові частини мовної екології, керує теоретичними й практичними дослідженнями щодо розвитку й збереження мови й мовної культури.
    - - еколінгвістика виходить за межі окремої науки і стає радше філософією буття, гармонійного існування людини, суспільства і природи.
      - два аспекти екології –
        
        психологічний
        
        соціологічний.
    - - Еколінгвістика може привернути увагу до екологічного впровадження так само, як екопсихологія, екокритика, екологічна комунікація та екофемінізм в інших сферах
      - еко-критичний поворот у царині лінгво-культурних студій, безсумнівно, передбачає перегляд усталених відносин між соціумом, культурою, літературою і власне природою
        
        внаслідок соціальних і культурних трансформацій, які призвели до зміни уявлень і способів репрезентації природи, вона сама перетворилася на культурний конструкт, предмет аналізу у рамках філософії, соціології, культурології і лінгвістики
- - - - На сучасному етапі еко-критика як літературний підхід передбачає вивчення взаємовідносин між текстом і фізичним середовищем та фокусується на художньому вираженні людського досвіду як у природно, так і у культурно сформованому світі.
  - - - одним із найбільш потужних засобів дискурс-аналізу є конструкціонізм, який передбачає розуміння природи як втілення інтересів певних соціальних груп.
        
        еко-критичний підхід до вивчення еко-текстів передбачає залучення екстра-лінгвістичної інформації про культурне, соціальне й історичне середовище мовної спільноти у процес когнітивного аналізу текстів, забезпечуючи у такий спосіб розуміння особливої ролі природи у житті людей.
      - еко-критики вивчають шляхи, з допомогою яких природа перетворюється на культурний конструкт, і водночас беруть до
        уваги те, що природа існує як об’єкт і основа певного дискурсу
- - - - стоїки оперували у визначенні сутності мовного знака діадою мови та свідомості, яку пізніше постулював В. фон Гумбольдт, вилучивши із семіозису компонент об’єктивної дійсності.