Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Культура в умовах кризи радянської системи - Coggle Diagram
Культура в умовах кризи радянської системи
освіта
проблеми
Значне скорочення українськомовних шкіл (на 8,7 тис.), зокрема повне зникнення таких шкіл у Криму та Донецьку.
У сільській місцевості бракувало середніх шкіл, більшість із них були малокомплектними.
Скорочення кількості українськомовних шкіл, особливо в міських та промислових регіонах.
Контроль над змістом навчальних програм, орієнтованих на партійну пропаганду.
Досягнення
Закріплення обов’язкової середньої освіти в Конституції СРСР (1977 р.) та УРСР (1978р.).
Більшість випускників восьмих класів продовжували навчання у старших класах або спеціальних навчальних закладах.
Реформа 1984 р. збільшила тривалість навчання до 11 років, започаткувала навчання дітей із шести років (за бажанням батьків) і реорганізувала восьмирічки в дев’ятирічки.
У великих селах створювали інтернати при середніх школах для дітей із віддалених сіл.
Наука
досягнення
У 1966–1985 рр. створено понад 20 нових наукових інститутів.
Інститут математики розробляв обчислювальні методи для ядерної енергетики, радіофізики, електроніки, космічної техніки.
Інститут кібернетики під керівництвом В. Глушкова став провідним у створенні автоматизованих систем управління підприємствами (АСУП) та галузевих АСУ.
Інститут електрозварювання ім. Є. Патона досяг успіхів у космічних технологіях.
Інститут електрозварювання ім. Є. Патона досяг успіхів у космічних технологіях.
Система «Вулкан» дозволила зварювати алюміній, титан і нержавіючу сталь у космосі (1969 р.).
Економічний ефект від упровадження розробок становив 1760 млн руб. (1976–1985 рр.).
Київський авіаційний завод випустив транспортні та пасажирські літаки (Ан-24, Ан-26), які здобули популярність у СРСР і за кордоном.
значення
Наукові розробки сприяли розвитку ключових галузей таких як ядерної енергетики, космічних технологій, кібернетики, механіки.
Інститут електрозварювання ім. Є. Патона зробив можливим використання зварювання в космосі.
Київський авіазавод випускав літаки, які підвищували мобільність та економічні зв’язки в СРСР і за кордоном.
Нові технології в медицині, сільському господарстві та промисловості сприяли підвищенню рівня життя населення.
Література
Особливості
Поети та прозаїки використовували неординарні форми, що дозволяло їм уникати цензури і висловлювати свої думки
Перевага малих форм у прозі, що дозволяла зосередитися на глибоких ідеях без зайвих обмежень
Творчість акцентувала увагу на українських традиціях, волелюбності та патріотизмі
Влада негативно реагувала на твори, які не відповідали офіційній ідеології, що призводило до цькування авторів
Переслідування тих, хто підтримував «Собор», свідчить про напруженість між творчістю та політичною ситуацією
заборона на публікацію, арешти та переслідування авторів
Досягнення
Відродження поезії та прози
Виникнення нових голосів у поезії: М. Вінграновський, І. Драч, Л. Костенко, Б. Олійник, Д. Павличко.
Є. Гуцало, В. Дрозд, Гр. Тютюнник, В. Шевчук, Ю. Щербак, почали активно досліджувати малу форму (новели, оповідання).
Публікація роману «Собор» (1968), що підкреслює важливість збереження історико-культурної спадщини.
Література стала засобом протесту проти політичного режиму, зокрема через твори, які критикували соціалістичний реалізм.
Відомі особистості, такі як Василь Стус, проводили безкомпромісну боротьбу з режимом
Поети, такі як В. Стус і І. Калинець, активно боролися з канонами «соціалістичного реалізму»
мистецтво
музичне мистецтво
Збагачення української музики завдяки авангардній музиці композиторів-шістдесятників (Л. Грабовський, В. Годзяцький, В. Сильвестров, В. Загоруєв)
Вдосконаленням усіх жанрів, створення нових опер, оперет, балетів, симфоній та пісень
Відомі опери та балети
Опери:
"Арсенал" Г. Майбороди
"Тарас Шевченко" Г. Майбороди
"Назар Стодоля" К. Домінчина
"Украдене щастя" Ю. Мейтуса
Балети:
"Чорне золото" В. Гомоляки
"Тіні забутих предків" В. Кирейка
майстри оперного співу : Д. Гнатюк, Є. Мірошниченко, А. Солов'яненко, М. Стеф'юк; балету — В. Калиновджа, В. Ковтун, Т. Таякіна; диригентського мистецтва — С. Турчак
1982 р. на фестивалі у німецькому місті Вісбаден прозвучала наша національна перлина «Тарас Бульба» М. Лисенка
Теми : Відображення актуальних проблем сучасності, демократизація музичної мови.
«Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори» В. Івасюка повсюдно залунали далеко за межами України
Своєю геніальною творчістю вони піднімали національний дух українського народу
Новітня хвиля національно-визвольного руху кінця 80-х років відтворена і в пісенній творчості С. Ротару, М. Гнатюка, В. Зінкевича, Н. Яремчука, вокального тріо Мареничів, квартету «Явір»
Любов і шану до української народної пісні — невичерпної криниці мудрості прищеплюють також Н. Матвієнко, Р. Кириченко
ЯК РЕЗУЛЬТАТ : піднесення українського музичного мистецтва на рівень високого професіоналізму, який визнається фахівцями багатьох країн світу
образотворче мистецтво
ідеологічні відділи партійних комітетів
ретельно регулювали музичне, образотворче, театральне життя
. Жорсткі канони соціалістичного реалізму
нівелювали творчий процес, але не могли його зупинити
Майстри пензля переважно
створювали те, що їм замовляли
: портрети передовиків виробництва, панорами новобудов, сюжети з історії КПРС.
Оспівувалась природа і побут людей
Представники
М. Глущенко
М. Дерегус
В. Шаталін
Т. Яблонська
М. Приймаченко
"Гороховий звір"
кіномистецтво
У радянські часи кіно було наймасовішим видом мистецтва, охоплюючи до 800 мільйонів глядачів щороку завдяки мережі кінотеатрів і пересувних установок.
Щорічно функціонувало понад 30 тис. кінотеатрів і кіноустановок
Формування українського поетичного кіно розпочалося в 1960-х роках
«Тіні забутих предків» (1964)
–
режисер Сергій Параджанов
створив фільм за повістю Михайла Коцюбинського,
головну роль виконав Іван Миколайчук
, а сама стрічка здобула численні міжнародні нагороди і стала шедевром світового кінематографа.
«Сон» (1964)
–
фільм Володимира Денисенка, знятий за сценарієм Денисенка та Дмитра Павличка
, відтворює образ молодого Тараса Шевченка, роль якого виконав Іван Миколайчук; це історична драма, яка поєднує поетичну мову й драматизм.
«Білий птах з чорною ознакою» (1971)
–
режисер Юрій Іллєнко
розповідає трагічну історію гуцульської родини на тлі суспільно-політичних подій, а фільм здобув головний приз Московського міжнародного кінофестивалю 1971 року.
Криниця для спраглих» (1965)
–
режисер Юрій Іллєнко
зняв філософську драму за сценарієм Івана Драча
«Вавилон-ХХ» (1980)
–
режисер Іван Миколайчук
у цьому фільмі досліджує життя українського села через поетичну кіномову
«Така пізня, така тепла осінь» (1981)
–
фільм Івана Миколайчука
розкриває емоційні зв’язки людини з рідною землею
Київська кіностудія ім. О. Довженка була центром створення українських фільмів, однак лише 2-3 з них щороку виходили українською мовою.
Досягнення спорту
