Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Дисидентський рух - Coggle Diagram

- - - - Дата
        
        9 листопада 1976.
      - Члени групи
      - діяльність
        
        «Своїм головним завданням, – заявляли члени УГГ, – Група вважає ознайомлення урядів країн-учасниць і світової громадськості з фактом порушень на терені України Загальної декларації прав людини та гуманітарних статей, прийнятих Гельсінською нарадою»
        
        Цю заяву вони підписали власними іменами й подали адреси, щоб підкреслити намір діяти суто на легальних засадах. Однак КДБ переслідував їх, не зупиняючись перед провокаціями
        
        .
        
        Сприяти ознайомленню широких кіл української громадськості з Декларацією прав людини.
        
        [..] активно сприяти виконанню гуманітарних статей Прикінцевого акта Наради з питань безпеки і співпраці в Європі.
        
        Домагатися, щоб на всіх міжнародних нарадах, де мають проговорюватися підсумки виконання Гельсінських угод, Україна як суверенна європейська держава і член ООН була представлена окремою делегацією.
      - .
        
        Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ), об'єднання діячів українського правозахисного руху
      - Реакція влади
        
        У січні 1977 р. були заарештовані голова УГГ М. Руденко й учитель О. Тихий. Тихого засудили на 10 років таборів і п'ять років заслання. М. Руденко, який унаслідок поранення на війні отримав інвалідність, одержав сім років таборів і п'ять років заслання. У липні 1978 р. Л. Лук'яненка як «особливо небезпечного рецидивіста» засудили до 10 років таборів і 5 років заслання
      - Передумови
        
        Публікація Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі, зокрема й так звані гуманітарні статті. Серед них була стаття про непри- пустимість переслідування громадян за їхні політичні переконання
  - - - форми діяльності
        
        Масові звернення до радянської влади з вимогами відновлення прав.
        
        Створення «Союзу кримськотатарської молоді за повернення на Батьківщину» (1961 р.).
        
        Акції, збори та мітинги в різних містах СРСР.
        
        Співпраця з ООН та іншими правозахисними структурами.
      - лідери
        
        Мустафа Джемілєв (головний лідер)
        
        Петро Григоренко (генерал-правозахисник, підтримував кримськотатарський рух).
        
        Марат Омеров (учасник молодіжного руху за права кримських татар).
        
        Рефат Годженов (активіст «Союзу кримськотатарської молоді»).
      - Значення
        
        Боротьба за повернення кримських татар на історичну Батьківщину (Крим)
        
        Збереження самобутньої культури та традицій
        
        Боротьба за права людини та реалізацію основних свобод.
        
        Відновлення Кримської автономії в межах СРСР.
        
        Протидія примусовій депортації та дискримінації
- - - - подавалася інформація про судові й позасудові репресії, факти шовінізму й українофобії, становище українських політв'язнів, акції протесту тощо
      - Редколегія підкреслювала, що журнал не є антикомуністичним або антирадянським, а навпаки, цілком легальним конституційним виданням
      - Упродовж 1970–1971 рр. В. Чорноволу вдалося випустити п'ять номерів журналу, з яких чотири потрапили за кордон
      - Шостий випуск з'явився в Києві в 1972 р. Його підготували співробітники Інституту філософії АН УРСР В. Лісовий і Є. Пронюк. В. Чорновола в цей час уже заарештували.
    - - у якій ідеться про події 1965 р., коли за «антирадянську» діяльність було заарештовано та засуджено 20 українських інтелігентів.
  - - - Книжка стала першою грунтовною працею про ситуацію в Україні, яка потрапила на Захід з України після Другої світової війни й привернула увагу світової громадськості до українського питання
    - - В. Чорноволу вдалося випустити п'ять номерів журналу, з яких чотири потрапили за кордон. Які привернули увагу до українського питання, становища радянського суспільства.
  - - - (1937—1999) Український політичний і державний діяч, журналіст, правозахисник,
        
        член Української гельсінської групи (1976 р.),
      - неодноразово засуджений за «наклепницьку діяльність на радянський суспільний лад»
      - до ув’язнення, голова Народного Руху України, народний депутат незалежної України
      - автор книг «Лихо з розуму», «Правосуддя чи рецидиви терору»
      - лідер опозиції