Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Повстання Абд аль-Кадіра - народне повстання за незалежність Алжиру, проти…
Повстання Абд аль-Кадіра - народне повстання за незалежність Алжиру, проти французьких загарбників у 1832-1847 роках під керівництвом Абд аль-Кадір. 
Хід подій
Початок повстання: У 1832 році, на чолі з Абд аль-Кадіром, арабо-берберські племена Західного Алжиру почали систематичну боротьбу проти французьких загарбників. Вже через два роки, завдавши французам кількох поразок, повстанці змусили Францію підписати мирний договір (договір Демішеля) 24 лютого 1834 року, в якому французи визнали владу Абд аль-Кадіра на території провінції Оран.
У 1835 році війна знову відновилася. Після серії поразок Франція підписала Тафнський мирний договір у 1837 році, що підтвердив включення майже всього Алжиру в емірат Абд аль Кадира.
У 1838 році Франція порушила мирний договір і захопила території емірату. Абд аль Кадир змушений був тікати до Марокко.
Битва на річці Іслі (1844 рік): Французи вторглися в Марокко, де розбили війська марокканського султана.
Абд аль Кадир повернувся з Марокко і знову очолив повстання проти французів, але в 1847 році французи здобули перемогу, а сам Абд аль Кадир був захоплений у полон.
Після поразок французи підписали мирний договір з Абд аль Кадиром, визнавши його владу на території провінції Оран і створивши емірат в Маскарі.
-
-
Результати повстання
Попри тимчасові успіхи, боротьба під керівництвом Абд аль-Кадіра не призвела до відновлення незалежності Алжиру. Французи остаточно розбили повстанців і ліквідували емірат.
Після поразки Абд аль-Кадіра, Франція остаточно закріпила свою колоніальну владу в Алжирі, що продовжувалося до 1962 року. Алжир став частиною Французької імперії, і лише через багато років, після нових повстань і революції, Алжир здобув незалежність.
Держава Абд аль-Кадіра - держава в західній та центральній частині Алжира. Створена Абд аль-Кадіром 1832 року в ході збройної боротьби алжирського народу проти французьких завойовників. Столиця - місто Маскара.
Реформи, проведені Абл аль-Кадіром
Адміністративна реформа: Абд аль-Кадір зруйнував стару османську адміністрацію, замінивши її на нову систему, що включала Вищу раду з улемів та Установчу раду з везирів. Країна була поділена на 8 халіфаликів та агаликів.
Соціальна реформа: Абд аль-Кадір скасував старі феодальні поділи на привілейовані та оподатковані племена, встановивши рівність перед законом для різних етнічних і релігійних груп.
Судова реформа: В кожному племені був призначений суддя (каді), що отримував державну зарплату і здійснював правосуддя відповідно до норм шариату.
Економічна реформа: Введена монополія на зовнішню торгівлю, доходи від якої йшли на утримання армії.
Військова реформа: Абд аль-Кадір створив регулярну армію чисельністю близько 10 тисяч осіб, побудував оборонні лінії та кілька заводів для виробництва зброї та боєприпасів.
Зовнішня політика: Абд аль-Кадір визнав себе васалом марокканського султана та отримав від нього фінансову та військову допомогу.
Інфраструктурна реформа: налагодилось виробництво зброї та боєприпасів, створив декілька смуг оборони, побудував ливарний та 2 порохових заводи, ткацьку мануфактуру. Було закладено низку нових міст — Саїда, Таза, Тагдам.
Абд аль-Кадір прийняв титул емір аль-мумінін (повелитель правовірних), створив радчу Вищу раду з улемів та виконавчу Установчу раду з везирів.
1839 року війна відновилась, до 1843 року територія емірата була завойована французами. Абд аль-Кадір відступив у Марокко, однак 1844 року марокканці, які зазнали поразки у французько-марокканській війні 1844 року, були вимушені відмовити йому у підтримці. Абд аль-Кадір повернувся в Алжир, де в 1845-47 роках продовжував боротьбу з колонізаторами.