Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Волинсько-Галицьке князівство в системі міжнародних відносин - Coggle…
Волинсько-Галицьке князівство в системі міжнародних відносин
утворення князівства
1199 році Роман Мстиславович об'єднав Галицьке та Волинське князівство
прагнення Романа до сильної централізованої влади
Відносини Галицько-Волинського князівства із Монголо Татари і Золотою Ордою
Входження до системи васалітету (1240-ві – 1250-ті)
Після знищення Києва у 1240 році вся Русь, зокрема й Галицько-Волинське князівство, потрапила у сферу впливу Золотої Орди.
Князь Данило Романович (Данило Галицький) був змушений визнати залежність від Орди, але намагався зберегти автономію.
Боротьба Данила Галицького за незалежність (1250-ті)
Данило Галицький намагався звільнитися від влади Орди.
Він шукав підтримки в Європі (у римського папи, Угорщини, Польщі), але ці спроби не мали успіху.
У 1259 році монгольський темник Бурундай змусив князя зруйнувати укріплення міст, придушивши опір.
Підпорядкування князівства Орді (друга половина XIII століття)
Після смерті Данила Галицького його наступники вже не вели активної боротьби проти Орди.
Князівство сплачувало данину, але зберігало внутрішню самостійність
Взаємодія з Ордою у XIV столітті
На початку XIV століття галицько-волинські князі використовували підтримку Орди в боротьбі за владу.
Деякі князі (наприклад, Юрій Львович) підтримували дружні відносини з ханами.
Однак у 1320-х–1340-х роках вплив Орди ослаб, і князівство опинилося між Литвою та Польщею.
6.Остаточний занепад князівства (1340-ті)
Після смерті останнього незалежного князя Юрія II Болеслава (1340) почалася боротьба за його землі.
У 1349 році Галицько-Волинське князівство було завойоване Польщею та Литвою.
Вплив Золотої Орди в регіоні поступово зменшився.
Перший контакт із монголами (1241)
У 1241 році монголи здійснили перший руйнівний похід на територію князівства.
Галицькі та волинські землі були спустошені, але монголи не встановили прямого контролю.
Відносини Волинсько-Галицького князівства з Візантією
Галицькі князі підтримували союзницькі відносини з Візантією, орієнтуючись на її політичну модель.
Ярослав Осмомисл (1153–1187) співпрацював з імператорами Константинополя, залучаючи візантійських майстрів до будівництва храмів.
Час правління Данила Галицького (XIII ст.)
Данило Галицький намагався заручитися підтримкою Візантії у боротьбі проти монголів.
Православна церква залишалася під духовним впливом Константинополя.
Польща
Польща прагнула розширити свій вплив на Волинь та Галичину, що часто призводило до військових конфліктів.
Князі укладали короткострокові союзи з польськими королями для боротьби з іншими противниками.
битви з Польщею
Битва під Завихостом (1205 рік):
Передумови: Князь Роман Мстиславич, правитель Галицько-Волинського князівства, прагнув розширити свої володіння на територію Польщі.
Хід битви: 19 червня або 14 жовтня 1205 року біля міста Завихост відбулася битва між військами Романа та об'єднаними силами польських князів Лешека Білого та Конрада Мазовецького.
Наслідки: Роман Мстиславич загинув у бою, що призвело до періоду нестабільності та боротьби за владу в Галицько-Волинському князівстві.
Битва під Ярославом (1245 рік):
Передумови: Після смерті Романа Мстиславича його син Данило Галицький зіткнувся з опозицією з боку бояр та претендентів на престол, які отримували підтримку від Угорщини та Польщі.
Хід битви: 17 серпня 1245 року поблизу міста Ярослав відбулася вирішальна битва між військами Данила та об'єднаними силами угорців, поляків і галицьких бояр.
Наслідки: Данило здобув перемогу, що дозволило йому зміцнити свою владу та відновити єдність князівства.
Краківський похід Лева Даниловича (1280 рік):
Передумови: Князь Лев I, син Данила Галицького, прагнув розширити свої володіння та встановити контроль над Краковом.
Хід походу: У лютому-березні 1280 року Лев I разом із союзниками вторгся на територію Польщі, але зазнав поразки в битві під Гозлицями.
Наслідки: Поразка змусила Лева відмовитися від претензій на Краків і зосередитися на зміцненні позицій у власному князівстві.
Війна за галицько-волинську спадщину (1340–1392 роки):
Передумови: Після смерті князя Юрія II Болеслава в 1340 році розпочалася боротьба між Польщею, Литвою та Угорщиною за контроль над територіями Галицько-Волинського князівства.
Хід війни: Протягом майже п'яти десятиліть відбувалися численні військові конфлікти та дипломатичні маневри між претендентами.
Наслідки: У результаті війни більша частина Галичини відійшла до Польщі, а Волинь — до Литви, що завершило існування незалежного Галицько-Волинського князівства.
дипломатика
Відносини з сусідніми державами: Князівство підтримувало дипломатичні зв'язки з Польщею, Угорщиною, Литвою, Австрією та німецькими князівствами. Князі укладали союзи, династичні шлюби та договори для зміцнення своїх позицій у регіоні.
Контакти з Візантією: Відносини з Візантійською імперією були важливими для культурного та політичного обміну. Князівство надавало військову допомогу Візантії та іноді надавало притулок її правителям.
Зв'язки з Римом: Прагнучи міжнародного визнання та підтримки, князі встановлювали контакти з папським престолом, що сприяло інтеграції в європейську політичну спільноту.
Династичні шлюби Галицько-Волинського князівства
Шлюб Данила Романовича та доньки Мстислава Удатного: Цей союз підкріпив легітимність прав Данила на галицький престол і сприяв усуненню суперництва серед Мономаховичів.
Шлюб Василька Романовича з Дубравкою Юріївною: Василько, брат Данила, одружився з Дубравкою, донькою володимиро-суздальського князя Юрія Всеволодовича, що зміцнило союз між Галицько-Волинським князівством та Володимиро-Суздальським князівством.
Шлюб Лева Даниловича з Констанцією Угорською: Лев, син Данила Галицького, одружився з Констанцією, донькою угорського короля Бели IV, що сприяло тіснішим зв'язкам з Угорщиною та зміцненню позицій князівства в регіоні.
Шлюб Романа Даниловича з Гертрудою Бабенберг: Роман, син Данила Галицького, одружився з Гертрудою, представницею австрійської династії Бабенбергів, що відкрило можливості для впливу в Центральній Європі.
Шлюб Юрія I Львовича з дочкою Казимира I Куявського: Юрій, син Лева Даниловича, одружився з дочкою польського князя Казимира I, що сприяло покращенню відносин з Польщею та зміцненню династичних зв'язків.
Шлюб Любарта-Дмитра Гедиміновича з Агрипіною Андріївною: Любарт, син литовського князя Гедиміна, одружився з Агрипіною, донькою галицько-волинського князя Андрія Юрійовича, що дало йому династичні права на Галицько-Волинське князівство.
Шлюб Марії Львівни з Карлом Робертом Анжуйським: Марія, донька Лева Даниловича, вийшла заміж за Карла Роберта, представника династії Анжу, що посилило міжнародний авторитет князівства.
Мистецтво Галицько-Волинського князівства
Архітектура: Поєднання візантійського та романського стилів. Приклади – храм Святого Пантелеймона, Успенський собор у Володимирі-Волинському.
Живопис: Іконопис і фрески розвивалися під впливом Візантії та Києва, але мали європейські деталі.
Ювелірне мистецтво: Використовувало західноєвропейські техніки, зокрема скань і зернь.
Література: Літописи князівства мали спільні риси з польськими та литовськими хроніками.
Причини занепаду Галицько-Волинського князівства
Монгольська навала (1240–1241) – ослаблення князівства після удару Золотої Орди.
Боротьба за владу – внутрішні міжусобиці та нестабільність після смерті князів.
Литовська та польська експансія – поступове поглинання територій сусідніми державами.
Економічний занепад – занепад торгівлі через татарські набіги.
Відсутність сильної династії – династія Романовичів припинилася, що призвело до втрати незалежності.