Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Методи виховання - Coggle Diagram

- - - - чітко сформульована мета; продуманість та послідовність запитань залежно від реакції співрозмовника. Потребує щирого тону, переконливої і правдивої інтонації. Одна з передумов ефективності бесіди – психологічний контакт із співбесідником.
    - - фронтальна (групова, колективна), найчастіше проводять із класом на будь-яку тему: політичну, моральну, правову, статеву, естетичну та ін).
      - індивідуальна, проводять в екстремальних ситуаціях (за
        наявності локальних конфліктів, порушення дисципліни), здебільшого конфіденційно
    - - Обгрунтування теми
      - Діалог з дітьми
      - Підсумки бесіди
  - - - Підготовчий етап: формулювання теми; визначення виховної мети; складання плану лекції; добір і вивчення літератури; підготовка лекції (завершене ціле).
      - Виклад змісту лекції: вступ (має бути коротким, чітким, з
        формулюванням мети), виклад основного змісту (глибоке, всебічне, логічно
        послідовне розкриття основних положень), заключна частина (лаконічність, наявність висновків).
    - - Епізодична лекція дає повне уявлення про одне питання чи проблему.
      - Цикл лекцій є сукупністю лекцій, присвячених одній проблемі.
  - - - Гіпотеза – наукове припущення, яке висувають для пояснення явищ дійсності.
      - Доказ (аргумент) – думка, істинність якої перевірена і доведена. Він має
        бути чітко сформульований, відповідати обговорюваній проблемі.
      - Демонстрація – логічне розміркування, під час якого із доказів
        (аргументів) доводять істинність чи хибність гіпотези.
  - - - Підготовчий етап: визначення теми, мети диспуту (має бути конкретною, орієнтованого на інтереси його учасників), створення організаційної групи, розподіл обов'язків, вибір ведучого, анкетування.
      - Основний етап передбачає розвиток дискусії на основі сформульованих
        питань, які мають стимулювати роздуми учнів над проблемою, власне ставлення до неї.
      - Завершальний етап передбачає короткий аналіз диспуту,
        найхарактерніших позицій, підходів до вирішення проблем, заохочувальні оцінки найактивніших учасників диспуту, визначення нових дискусійних проблем.
  - - - визначення цілей і теми;
      - збір інформації щодо обговорюваної проблеми;
      - упорядкування і спільне оцінювання
        обговорюваної інформації (можливе вироблення колективного рішення);
      - підбиття підсумків дискусії (зіставлення мети з отриманими результатами).
- - - - прямі
      - опосередковані
        
        Форми: 1-ша пов'язана з позитивним ставленням педагога до
        вихованця (прохання, довіра, схвалення).
        
        2-га не передбачає чіткого ставлення вихователя до дітей, а базується на ставленні вихованця до стимульованої діяльності (порада, натяк, умовна вимога, вимога в ігровій формі)
        3-тя - демонструє негативне ставлення педагога до діяльності вихованця, до вияву певних його моральних якостей (осуд, недовіра, погрози).
  - - - вербальні (наведення афористичних висловів, розповіді із моральною проблематикою, казкові сюжети і реальні події),
      - уявні (створення учневі умов для аналізу ним
        своєї поведінки, оцінки певної події),
      - конфліктні (в їх основі — гострі моменти,
        психологічні зриви, потрясіння),
      - ситуації-задачі, ситуації-вправи (обговорення
        проблем ігрової ситуації, що спонукають учнів до певних дій, моральних вчинків).
- - - - ігри творчі: сюжетно-рольові, конструкторські, драматизації з вільним
        розвитком сюжету, ігри-жарти, ігри-розиграші.
      - ігри за визначеними правилами: рухові, хороводні, спортивно-змагальні,
        настільні.
    - - дидактичні (організовують у процесі навчання), творчі
        педагогічні (розроблені педагогом з метою досягнення конкретних виховних завдань).
    - - а) педагог розповідає про гру дітям, що залучає їх до обговорення плану
        (уточнення ролей, створення уявних ситуацій тощо);
      - б) розподіл ролей (можливі різні варіанти: вибір ролі за бажанням,
        колективне обговорення кандидатур на певні ролі, визначення ролі у формі доручення);
      - в) розробка плану гри за певним сюжетом;
      - г) власне гра;
      - д) завершення гри і підбиття підсумків.
  - - - індивідуальні
      - колективні
  - - - схвалення,
      - похвала,
      - нагорода,
      - важливе доручення,
      - авансування особистості,
  - - - покарання-вправляння
      - покарання-обмеження
      - покарання-осуд
      - покарання-умовність
      - покарання-зміна ставлення
- - - - Самоспостереження
        
        Види: ретроспективне – відновлення в пам'яті подій, що відбулися; пряме – спостереження подій, що відбуваються;повторне – відновлення подій з метою уточнення, доповнення вражень
        особистості від своїх дій.
      - Самокритика
      - Самоаналіз