Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Функціональна структура психологічних механізмів засвоєння математичних…
Функціональна структура психологічних механізмів засвоєння математичних знань
Відповідно до моделі (О. Сергєєнкова, О. Столярчук), процес засвоєння знань складається з таких етапів:
ознайомлення, під час якого учні отримують необхідні роз’яснення про мету дій, їм показують, на що необхідно орієнтуватись, як слід виконувати дії, у них виникає необхідна мотивація;
• матеріальна (матеріалізована) дія, тобто виконання в матеріальній, розгорнутій формі, що сприяє засвоєнню учнями її змісту (складу операцій, правил виконання), об’єктивному контролю вчителя за виконанням кожної операції;
зовнішнє мовлення, у процесі якого всі елементи дії реалізуються в усному чи писемному мовленні і відбувається узагальнення дії, яка ще не автоматизована, не ,,згорнута”;
• внутрішнє мовлення, під час якого дія виконується у формі проговорювання ,,про себе” і з дією продовжують відбуватися зміни в напрямі узагальнення і згортання;
• виконання дії у формі внутрішнього мовлення, внаслідок чого вона максимально згортається і автоматизується
Психологічними компонентами засвоєння знань є:
1) Позитивне ставлення до навчання, що виражається в увазі та інтересі учнів до змісту навчання
Увага
– процес виділення об’єктів психічної діяльності з-поміж багатьох, зосередження на певних об’єктах при одночасному абстрагуванні від інших
Інтерес
– це форма прояву потреби до пізнання, що забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення мети діяльності і сприяє орієнтуванню, ознайомленню з новими фактами, кращому відображенню дійсності
2) Процес безпосереднього чуттєвого ознайомлення з матеріалом
Сприймання
– цілісне відображення предметів, ситуацій і подій, що виникає внаслідок безпосередньої дії фізичних подразників на органи чуттів; воно являє собою відображення у свідомості людини діючих на органи відчуттів предметів та явищ об’єктивної дійсності, це виявлення й усвідомлення предметів та явищ оточуючого середовища
3) Мислення як процес активної переробки отриманого матеріалу
Мислення – це вищий пізнавальний психічний процес, в якому розкриваються істотні властивості, зв’язки і відношення предметів та явищ об’єктивної дійсності.
Осмислення характеризується більш глибокими процесами порівняння, аналізу зв’язків і причинно-наслідкових залежностей. Під час осмислення збагачується розуміння, для якого характерним є наявність відповідного ставлення до того, що вивчається.
Компонент процесу засвоєння передбачає встановлення зв’язків між явищами, визначення їх складу, будови, призначення, знаходження причин, мотивів.
Розуміння – мисленнєвий процес, який спрямовується не лише на виявлення істотних рис і якостей об’єктів навчального пізнання, а й на встановлення їх зв’язків з оточуючими фрагментами реальної дійсності і загальним образом світу, що має динамічний характер.
Узагальнення – один з основних мисленнєвих процесів: мисленнєве об’єднання спільних властивостей предметів і явищ навколишньої дійсност
4) Процес запам’ятовування і збереження отриманої і переробленої інформації
5) Необхідність зв’язку предметної, образотворчої (символічної) і словесної наочності
Роботу виконала:
Маринич Марія
ЛОГб-1-20-4.0д