Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Класифікація дизорфографії Виконала: Крепс М. -…
Класифікація дизорфографії
Виконала:
Крепс М.
Типи дизорфографічних помилок
неправильне вживання "ь" для пом'якшення приголосного в кінці та середені слів
("маленькі" -маленькі. "скріз"- скрізь, "спити" - спить).
помилки на провопис ненаголошених голосних у корені слова:
("висна", "земовий")
у сполученні "ьо"
(багатьох - "багатох")
дзвінких та глухих приголосних у середині слова:
("ніхті", "лехкий")
вживання апострофа та написання префіксів
помилки у написанні прийменників із іменниками
Симптоми
Основні - особлива категорія стійких специфічеих (орфографічних, синтаксичних) помилок.
Помилки
Кількість орфографічних помилок залежить від складності морфологічної будови слова, кількості орфограм в одному слові, ступення самостійного письма, тобто наскільки комплексним є акт письма.
Труднощі
Основні - знаходження у словах орфограм та вирішення орфогрвфічного завдання.
Останнє потребує оволодіння морфологічним аналізом слів, дотатнього лексичного запасу, здатності доберати потрібні перевіряльні слова за формально граматичними ознаками.
Вид
Істоне значення у виникненні дизорфографії має дефіцит довільної концентрації, переключення та розподіл уваги, порушення сукцесивної мовленнєвослухової пам'яті.
Значення
Особливий вид дизграфії, який виявляється у стійкій нездатності опановувати синтаксичні правила на письмі, тобто пунктуацію, називають синтаксичною дизорфографією.
Вирішення орфографічного завдання
Вирішення орфографічного завдання здійснюється у такій послідовності:
знаходження орфограми - пригадування правила -
морфолагічний аналіз слова - добір лексичного або морфологічного матеріалу (необхідного за умовами правила) - запис.
Дизорфографія
- специфічне стійке порушення письма, яке проявляється у неспроможності засвоїти орфографічні навички, незважаючи на знання відповідних правил
Симптоматика
цієї патології у молодших школярів носять поліморфний характер
(Р.Лалаєва, І.Прищепова)
. ЇЇ типовими проявами є:
-нечітке володіння навчальною термінологією і формулюванням правил правопису;
-труднощі опанування і застосування правил правопису (особливо морфологічного принципу), що проявляється у значній кількості орфографічних помилок.
Дизорфографія може проявлятися
як
ізольовано, так і в структурі такого складного дефекту як загальний недорозвиток мовлення, при нерізко вираженому недорозвиненні мовлення, у сполученні з дисграфією і дислексією.
Основним проявом дизорфографії є
особлива категорія стійких специфічних (орфографічних, синтаксичних) помилок. За даними досліджень серед учнів 2 класу спеціальної школи для дітей із ТПМ страждає 80% учнів, а серед учнів 3 класу – 90%.
Найбільш розповсюджені форми дизорфографії:
морфологічна
(несформованість морфологічного аналізу);
синтаксична
(нездатність оволодіти пунктуацією).