Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

ЗАХІДНА ЄВРОПА ТА ПІВНІЧНА АМЕРИКА В МІЖВОЄННИЙ ЧАС Основні риси…

- - - - Промислове піднесення, зростання промислового виробництва 20-х років відбувалося значною мірою на базі оновлення основного капіталу, впровадження досягнень технічного прогресу, підвищення технологічного рівня економіки. Промислове піднесення відбувалося, насамперед, у нових галузях виробництва — автомобілебудуванні, авіаційній, електротехнічній, хімічній промисловості, у виробництві засобів зв’язку
        
        По-іншому складалася ситуація в традиційних галузях виробництва, які відігравали провідну роль на перших стадіях промислової революції у XIX ст. Хочатекстильна, вугільна, сталеливарна і хімічна промисловості доволі швидко відродилисвої довоєнні потужності, подальший їх розвиток сповільнився
        
        Промислового розвитку у 20-і роки було досягнуто значною мірою завдякираціоналізації виробництва. Відбувалася механізація виробництва, його технічнепереобладнання. В автомобільній промисловості великого поширення набрав процесстандартизації, тобто масове виготовлення типових деталей та їх подальше швидкісне складання на конвеєрних лініях.
        
        Швидка відбудова і зростання промислового виробництва 20-х років не призвели, однак, до утворення єдиного світового економічного порядку з вільним товарообміном і стабільними валютними відносинами.
      - Автомобіль приніс у транспортну сферу справжню революцію, подібну до тієї,що зробила у XIX ст. залізниця. Водночас, автомобілебудування мало величезний вплив на інші галузі промислового виробництва і ремесло, а також на будівництводоріг.
      - Розвиток автомобільної справи підвищував попит на нафту, стимулюючитим самим розвиток нафтодобувної промисловості. З-поміж енергетичних ресурсівнайважливішим, як і раніше, залишалося вугілля, що забезпечувало країнам,які володіли значними покладами вугілля, велику перевагу. Вугілля для багатьохкраїн було головним джерелом виробництва електроенергії.
        
        Врешті, електрика проникала в домашнє господарство, сприяючи тим самим підвищенню життєвого рівня. В авангарді розвитку електротехнічної промисловості, як раніше, стояла Німеччина.
    - - На економічному розвитку Європиі світу позначилася, зокрема, російська Жовтнева революція 1917 р., внаслідокякої з міжнародного господарського обігу на певний час вилучено величезну ділянку збуту та інвестицій. Після закінчення громадянської війни в Росії у фазі новоїекономічної політики її нові правителі стали на шлях відновлення двосторонніхгосподарських зв’язків із західними країнами. Ці відносини обтяжувала відмовабільшовицького режиму сплатити борги, що виникли внаслідок довоєнних кредитів, наданих царській Росії західними державами
      - До політично зумовлених змін в економічних структурах належали, врешті,наслідки поділу системи держав у Середньо-Східній Європі. Йдеться, передусім, пророзпад імперії Габсбургів як єдиної економічної зони та створення нових національнихдержав, що супроводжувалося зміною кордонів та формуванням нових митнихперепон.
- - - - Криза кінця 20-х — початку 30-х років охопила всі галузі господарства: промислове виробництво, фінансову і валютну
        систему та аграрну сферу. У важкому стані опинилося сільське господарство, яке протягом 20-х років
        переживало кризу надвиробництва.
        
        Криза спричинила різке погіршення становища широких мас населення.Найтісніше з кризою було пов’язане таке явище, як нечувані масштаби безробіт тя, що своєю чергою мало відчутні психологічні, соціальні та політичні наслідки.Дуже великого поширення набуло часткове безробіття. У 1932 р. повністю зайнятим на виробництві залишався лише один із кожнихдесяти американських робітників
        
        Спроби реформуванняекономічної та політичної систем здійснювалися у 30-х роках у всіх основнихкраїнах західного світу.Спільною характерною рисою цього процесу, незалежно від його конкретних форм у різних країнах, було посилення ролі держави в економіці та соціальній сфері
        
        У 30-х рокахсклалися дві основні моделі державного регулювання. Одна з них, що характеризувалася застосуванням методів ліберально-демократичного реформізму, сформувалася у більшості європейських країн та СЩА.
        
        2 more items...
- - - - Найрадикальніші зміни відбулися в Росії: тут дворянство загинуло в революційних бурях — почасти було знищене, почасти емігрувало.
      - Дворянство колишньоїГабсбурзької монархії розпалося на національні складові частини і вже не вико
        нувало жодних функцій у спадкових державах, за винятком Угорщини.
      - З-поміж
        нових держав лише Югославія мала монархічну конституцію.
      - Натомість, у новостворених державах, що постали на руїнах Російської імперії та імперії Габсбургів, у повоєнну епоху домінувала політика аграрних реформ, які похитнули або знищили економічні позиції дворянства.Нові держави вели свою політику під тиском аграрного перенаселення, яке в окремих районах, наприклад в Галичині, було особливо високим.
        
        Реформи здійснювалися під знаком національнихі націоналістичних тенденцій всюди, де велика земельна власність перебувала в руках панівного, але належного до національної меншості верхнього прошарку.
    - - Взірцем цього слугувала Велика Британія, де дворянство шляхом нобілітації аслужених осіб постійно поповнювалося і асимілювалося з новими прошарками, в тому числі й з середовища лейбористської партії.Тут йдеться про демократизаціюдворянської ідеї, коли поєднується традиційний підхід, що базується на походженні та спадковості, з принципом працьовитості та успішності
    - - Зміни в структурі та організації промислового господарства призвели до пе
        ретворень керівних структур і до формування особливого прошарку управителіввеликих промислових підприємств, для яких після Другої світової війни запрова
        джено термін “менеджер”. Лише небагато підприємців, дирек
        торів і членів правлінь підприємств європейських країн брали активну участь в політичному житті, були представлені в політичних партіях і на державній службі
      - У повоєнні роки дедалі більше зростав вплив профспілкових функціонерів
        у виробничій та політичній сферах країн Заходу. Свою політичну діяльність вони провадили в соціал-демократичних та соціалістичних партіях, за списками яких
        обиралися до парламентів. Профспілкові лідери обіймали високі посади в органах державного управління, входили до складу урядів.
        
        До найчисельніших груп населення країн Заходу належали так звані середні
        верстви. Ця назва є відносною, вона охоплює різні пов’язані між собою прошарки Загалом до них можна зарахувати такі групи: професійний середній стан (ремесло,
        роздрібна торгівля), службовці, чиновники, представники так званих вільних професій — лікарі, адвокати тощо.