Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Технологія розвивального навчання - Coggle Diagram
Технологія розвивального навчання
Технологія розвивального навчання Л.Занкова
Принцип навчання на високому рівні складності
Принцип навчання швидким темпом
Принцип провідної ролі теоретичних знань
Принцип цілеспрямованої і систематичної роботи з розвитку всіх учнів
Принцип усвідомлення школярами процесу вміння
Т
ехнологія особистісно-розвивального навчання Ельконіна-Давидова
Цілеспрямовану навчальну діяльність характеризують такі особливості
Особлива форма активності дитини, спрямована на зміну себе як суб ́єкта учіння. Така діяльність
орієнтована не на здобуття матеріальних або інших результатів, а безпосередньо на розвиток учнів.
Головним змістом навчання повинні бути загальні способи дій щодо розв ́язання різноманітних
завдань, які спрямовували б діяльність учнів на оволодіння цими способами.
Необхідність з ́ясування у процесі цілеспрямованої навчальної діяльності походження понять і позначуваних ними дій, підтвердження необхідності цих понять і дій для теоретичного пізнання відповідної галузі знань, а також теоретичних засад дій, що засвоюються.
Організація навчання від абстрактно-загального до конкретно-окремого.
Науково-теоретичний характер цілеспрямованої навчальної діяльності.
Відповідно до структури цілеспрямованої навчальної діяльності розроблено типологію уроків:
уроки формулювання навчального завдання;
уроки моделювання способів розв ́язання навчальних проблем;
уроки контролю за результатами навчальної діяльності;
уроки оцінювання результатів розв ́язання навчального завдання.
Щоденник, який використовують у системі розвивального навчання, має такі особливості:
фіксує статус молодшого школяра як учня, є формою самовираження і самоствердження, яка дає змогу побачити рівень своїх досягнень і самовизначитися в навколишньому світі, краще зрозуміти ебе, свою унікальність і цінність;
є способом наукової організації навчальної праці через самооцінку, засвоєння, усвідомлення інтересів
тощо;
за змістом і обсягом рубрик він розвивається разом з учнем, що залежить від його особистісних
особливостей та новоутворень;
сприяє матеріалізації поточної (у формі лінійок щоденно) і поетапної (у формі лінійок або словесної
самооцінки за основними віхами життя) рефлексивності.
Запитання мають утворювати систему або типологію, для якої обов ́язковими є такі показники:
охоплення змістової сторони предмета, що вивчається;
передбачення навчання учнів узагальнених прийомів розумової діяльності, операцій мислення, а
загалом
методів науки, втілених в узагальнених способах розв ́язання;
орієнтованість на формування творчого мислення;
орієнтація на різні рівні складності;- передбачення освоєння матеріалу, що вивчається, через
емоційно-моральну сферу.
Структура уроку у системі розвиваючого навчання
Загальні методичні правила розвиваючого освіти
творчі завдання складають основу навчальної діяльності учнів з першого до останнього
уроку по темі.
засвоєнню підлягає не вся інформація, а лише теоретичні закономірності - загальнонаукові,
загальнопредметних і тематичні поняття.
виконання творчих завдань і робіт здійснюється за допомогою алгоритмів, частина з яких
розробляється самими учнями і в подальшій навчальній діяльності розвивається.
структура навчального матеріалу складена таким чином, що в процесі вивчення нових тем
відбувається розвиток основних - загальнонаукових і загальнопредметних понять раніше вивчених тем.
освоєння нового методу і технології творчої діяльності на першому етапі здійснюється в
груповій формі, потім через парну роботу поступово переходить в індивідуальну форму роботи.
структурні компоненти:
теоретичне обгрунтування;
зміст навчальної діяльності;
методологію;
методичні зразки викладання предметів, оформлені в підручниках, навчальних посібниках,
методичних посібниках.
основними етапами навчальної діяльності є:
контроль і оцінка результатів кожного етапу навчальної діяльності.
проблематизація теоретичних понять;
розвиток теоретичних понять;
формулювання теоретичних понять;
Технологічна культура і методологія розвиваючого освіти
вміння визначити тип професійної системи та її структуру - діагностика та ідентифікація;
вміння оцінити ефективність кожного структурного елементу професійної системи і запропонувати
її удосконалення - експертиза;
вміння вивчити особливості різних середовищ, в яких функціонує професійна система, -
дослідження;
вміння визначити і розв'язати проблеми функціонування професійної системи - проблематизація;
вміння розробити проекти нових варіантів професійних систем - проектування;
уміння скласти перспективний план розвитку професійної системи при заданих умовах -
прогнозування.
Суть та зміст розвивального навчання
Специфічними властивостями розвитку особистості є:
іманентність: розвиток є невід'ємна властивість особистості, закладене природою;
біогенного: психічний розвиток особистості багато в чому визначається спадковістю;
соціогенного: вплив соціального середовища;
психогенні: людина - саморегулююча і самоврядна система;
індивідуальність: особистість являє собою унікальне явище, яке відрізняється індивідуальним
підбором якостей і власним варіантом розвитку;
стадійність: розвиток особистості підпорядковується загальному закону циклічності;
нелінійність: кожна особистість розвивається у своєму темпі, відчуваючи випадково розподілені в часі
прискорення і протиріччя зростання;
У сучасній педагогіці всі групи якостей особистості:
ЗУН - знання, вміння, навички;
СУД - способи розумових дій;
СУМ - саморегулівні механізми особистості;
СЕН - емоційно-моральна сфера;
СДП - діяльнісної-практична середу - взаємопов'язані і являють складну динамічно розвивається
цілісну структуру.
Методи організації розвивального навчання
нестримний творчий характер розвитку особистості (а не примноження знань, умінь і навичок);
опора на провідну діяльність (у студентів це навчально-професійна діяльність);
орієнтація на сенситивність віку (для студентства - сходження до вершин творчості);
ампліфікація розвитку (збагачення розвитку через створення умов для різних видів діяльності, але
найголовніше - для провідної діяльності);
єдність інтелекту та афекту, пристрасне ставлення до навчання і забезпечення його позитивними
емоціями
Розвивальне навчання сприяє підвищенню якості вищої освіти, покращує інтелектуальну вихованість
майбутнього фахівця, а саме:
у студентів розширюється світогляд;
формується психологічна настанова на пізнавальний пошук, пізнавальна активність проявляється за
межами навчальної ситуації;
розвивається гнучкість і багатоваріантність знань про те, що пізнається;
формується готовність до сприйняття різноголосої інформації;
з'являється розуміння того, що було причиною, і які можливі наслідки;
розвивається здатність мислити в категоріях можливого (за цих умов може бути так, за інших -
інакше).
Розвивальне навчання дає можливість забезпечувати три магістральні взаємопов'язані напрями
нарощування знань студентів:
концептуальний напрям - знання теорії;
понятійний напрям — засвоєння понятійного апарату з кожної дисципліни, яка вивчається;
фактологічний напям - знання фактів, уміння ії аналізувати та інтерпретувати
Розвивальне навчання реалізується через різні психологічно-орієнтовані моделі навчання,елементи
яких можна успішно використовувати у вищій школі.
Особистісна модель.
Активізувальна модель,
Вільна модель.
Структурувальна модель.
Модульно-розвивальне навчання
Формувальна модель.