Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Методи навчання - Coggle Diagram

- - - - Розповідь – послідовне розкриття змісту навчального матеріалу.
        
        Розповіді поділяють на: художні, наукові, науково-популярні, описові.
        
        Художня розповідь – образний переказ фактів, вчинків дійових осіб (наприклад, розповіді про географічні відкриття, написання художніх творів, створення мистецьких шедеврів та ін.).
        
        Науково-популярна розповідь грунтується на аналізі фактичного матеріалу, тому виклад пов’язаний з теоретичним матеріалом, з абстрактними поняттями.
        
        Розповідь-опис дає послідовний виклад ознак, особливостей предметів і явищ навколишньої дійсності (опис історичних пам’яток, музею-садиби та ін.)
      - Лекція – усний виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу.
      - Пояснення – словесне тлумачення понять, явищ, принципів дій приладів, наочних посібників, слів, термінів тощо.
      - Бесіда – метод навчання, що передбачає запитання-відповіді.
        
        Бесіда-повідомлення базується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків, а також на матеріалі текстів літературних творів, документів.
        
        Бесіду-повторення використовують для закріплення навчального матеріалу.
        
        Контрольну бесіду – для перевірки засвоєних знань.
        
        Репродуктивна бесіда спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу.
        
        Суть евристичної (сократівськоі) бесіди полягає в тому, що вчитель уміло сформульованими запитаннями скеровує учнів на формування нових понять, висновків, правил, використовуючи набуті знання, спостереження.
        
        Катехізисна бесіда спрямована на відтворення відповідей, які потребують тренування пам’яті.
      - Робота з підручником – організація самостійної роботи учнів з друкованим текстом, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні.
        
        Існують різні види самостійної роботи з підручником.
        
        Найпоширеніший – читання тексту підручника з метою закріплення знань, здобутих на уроці. Розпочинаючи читання підручника, учень повинен пригадати матеріал, який вивчався на уроці.
        
        Інша форма самостійної роботи з підручником – відповіді на запитання, подані в підручниках після тексту. Це привчає учнів до уважного читання тексту, виокремлення в ньому головного, допомагає встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виявляти й запам’ятовувати найістотніше.
        
        Ще один вид самостійної роботи з підручником – заучування текстів (правил, законів, віршів та ін.).
    - - Ілюстрування – оснащення ілюстраціями статистичної наочності, плакатів, карт, рисунків на дошці, картин та ін.
      - Демонстрування – використання приладів, дослідів, технічних установок та ін. Цей метод ефективний, коли всі учні мають змогу сприймати предмет або процес, а вчитель зосереджує їхню увагу на головному, допомагає виділити істотні сторони предмета, явища, роблячи відповідні пояснення.
      - Самостійне спостереження – безпосереднє сприймання явищ дійсності. “Ніщо не може бути важливішим у житті, як уміти бачити предмет з усіх боків і серед тих відносин, в які він поставлений.
    - - Лабораторні роботи – вивчення у шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання.
      - Вправи – багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням.
        
        Використовують такі види вправ:
        
        контрольні – переважно навчальні (письмові, графічні, практичні вправи)
        
        творчі – за змістом і методами виконання наближаються до реальних життєвих ситуацій;
        
        тренувальні – набуття учнями навичок у стандартних умовах (за зразком, інструкцією, завданням);
        
        пробні – перші завдання на застосування щойно засвоєних знань;
        
        вступні – сприяють засвоєнню нового матеріалу на основі розрізнення споріднених понять і дій;
        
        підготовчі – готують учнів до сприйняття нових знань і способів їх застосування на практиці;
      - Практичні роботи – за характером діяльності учнів близькі до лабораторних робіт.
      - Графічні роботи – роботи, в яких зорове сприймання поєднане з моторною діяльністю школярів, креслення і схеми, замальовки з натури або змальовування, робота з контурними картами, складання таблиць, графіків, діаграм.
      - Дослідні роботи – пошукові завдання і проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів.