Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Функціональна структура психологічних механізмів засвоєння математичних…
Функціональна структура психологічних механізмів засвоєння математичних знань
Психологічними компонентами
засвоєння знань є:
Позитивне ставлення до навчання, що виражається в увазі та інтересі учнів дозмісту навчання
Увага – процес виділення об’єктів психічної діяльності з-поміж багатьох, зосередження на певних об’єктах при одночасному абстрагуванні від інших
Інтерес – це форма прояву потреби до пізнання,
що забезпечує спрямованість особистості на
усвідомлення мети діяльності і сприяє орієнтуванню, ознайомленню з новими фактами,
кращому відображенню дійсності
Процес безпосереднього чуттєвого ознайомлення з матеріалом
Сприймання – цілісне відображення предметів,
ситуацій і подій, що виникає внаслідок безпосередньої дії фізичних подразників на органи чуттів; воно являє собою відображення у свідомості людини діючих на органи відчуттів предметів та явищ об’єктивної дійсності, це виявлення й усвідомлення предметів та явищ оточуючого середовища
Мислення як процес активної переробки отриманого матеріалу
Мислення – це вищий пізнавальний психічний процес, в
якому розкриваються істотні властивості, зв’язки і
відношення предметів та явищ об’єктивної дійсності
Осмислення характеризується більш глибокими процесами
порівняння, аналізу зв’язків і причинно-наслідкових
залежностей. Під час осмислення збагачується розуміння, для якого характерним є наявність відповідного ставлення до
того, що вивчається.
Компонент процесу засвоєння передбачає встановлення зв’язків між явищами, визначення їх складу, будови, призначення, знаходження причин, мотивів.
Розуміння – мисленнєвий процес, який спрямовується не
лише на виявлення істотних рис і якостей об’єктів навчального пізнання, а й на встановлення їх зв’язків з
оточуючими фрагментами реальної дійсності і загальним образом світу, що має динамічний характер.
Узагальнення – один з основних мисленнєвих процесів:
мисленнєве об’єднання спільних властивостей предметів і явищ навколишньої дійсності
Процес запам’ятовування і збереження
отриманої і переробленої інформації
Засвоєння знань пов’язане з діяльністю пам’яті.
Пам’ять – закріплення збереження в мозку того, що відбувалося в минулому
досвіді людини
Необхідність зв’язку предметної,
образотворчої (символічної) і словесної наочності
Відповідно до моделі (О. Сергєєнкова,
О. Столярчук), процес засвоєння знань
кладається з таких етапів:
• ознайомлення, під час якого учні отримують необхідні
роз’яснення про мету дій, їм показують, на що необхідно орієнтуватись, як слід виконувати дії, у них виникає
необхідна мотивація;
• матеріальна (матеріалізована) дія, тобто виконання в
матеріальній, розгорнутій формі, що сприяє засвоєнню учнями її змісту (складу операцій, правил виконання), об’єктивному
контролю вчителя за виконанням кожної операції;
• зовнішнє мовлення, у процесі якого всі елементи дії
реалізуються в усному чи писемному мовленні і відбувається узагальнення дії, яка ще не
автоматизована, не ,,згорнута”;
• внутрішнє мовлення, під час якого дія виконується
у формі проговорювання ,,про себе” і з дією продовжують відбуватися зміни в напрямі
узагальнення і згортання;
• виконання дії у формі внутрішнього
мовлення, внаслідок чого вона максимально згортається і автоматизується
,,Засвоєння знань” означає пізнавальну
діяльність, яка включає такі психологічні процеси: сприймання, пам’ять,
мислення, увагу, мовлення.
Виконала: Бойчук Катерина. ЛОГб-1-20-4.0д