Диспозиційний підхід, з точки зору якого соціалізація це формування характеристик, що забезпечують нормативне функціонування індивіда, склався ще в 30-х рр. ХХ ст. В своєму аналізові соціальної успішності (соціалізованості) людини Ф.Гіддінгс спирається на наявність у неї певних особистісних рис. Так, з його точки зору, більш соціально бажаними є люди уважні, відповідальні, незалежні в думках і такі, що прагнуть принести користь суспільству. Напроти, безвідповідальні, байдужі, егоїстичні індивіди погано пристосовані до соціального середовища і не мають успіху. Отже, досягнення рівня успішності, адекватного соціальній ситуації, обумовлено певними особистісними установками, аттитюдами.
На відміну від традиційних підходів, які наголошують на важливості досліджень рушійних факторів соціалізації, нові тенденції в теорії соціалізації виявляються у підкресленні того, що аналіз обмежувальних факторів є так само важливий, як і рушійних. Ці тенденції грунтуються на визнанні того, що соціалізація відбувається як динамічний, багатофакторний процес, в якому задіяна чисельна кількість одночасно існуючих факторів, які мають характер силового поля і існують як напружена система. В нестандартній ситуації різко виявляються внутрішні чинники соціалізації, які характеризують активність суб’єкта, ту конфігурацію сил, яка діє всередині суб’єкта. Ця внутрішня сила взаємодіє із зовнішньою як суб’єктивна інтерпретація індивідом соціальної ситуації. Концепція напружених систем у розгорнутому вигляді представлена в роботах видатного американського соціального психолога Леона Фестінгера.
Отже, для конструктивістського підходу важливими є такі положення:
результатом процесу конструювання є створення людиною образу світа, частиною якого є уявлення про саму себе як частину цього світу соціальна ідентичність;
соціальна ідентичність це та створена соціальна реальність, яку потрібно розглядати як результат ресоціалізації особистості в умовах трансформації суспільства;
реальність соціального світу і реальність внутрішнього світу особистості це реальності, що постійно пізнаються, осмислюються і інтерпретуються, і в цьому смислі вони є створеними;
-