Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Схема класифікації методів та прийомів з розвитку мовлення - Coggle Diagram
Схема класифікації методів та прийомів з розвитку мовлення
Методи навчання
Методи навчання — це способи спільної діяльності вихователя і дітей, спрямовані на розв’язання завдань розвитку мовлення.
Класифікують методи навчання за такими ознаками:
за характером керівництва розумовою діяльністю учнів (пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький);
за джерелом знань (наочні, словесні, практичні);
за напрямом діяльності (практичні, нрактико-теоретичні, теоретичні).
НАОЧНІ
До нього відноситься:
спостереження, екскурсії, екскурсії-огляди, розглядання предметів, картин і картинок, перегляд діафільмів, кінофільмів, телепередач, дидактичні ігри з наочністю.
Використання цих методів відповідає дидактичному принципу наочності і наочно-дієвому та наочно-образному характеру мислення дітей.
СЛОВЕСНІ
Вони дають можливість поєднувати розширення та закріплення знань дітей про навколишній світ і формувати їхні мовленнєві вміння і навички.
До словесних методів належать:
читання,
розповідання художніх творів,
заучування віршів,
бесіди,
розповіді дітей,
перекази.
У дітей можна розвивати вміння розуміти зміст мовлення, застосовувати знання без опертя на наочність.
Уміння успішно засвоювати нові знання, сприймаючи повідомлення без наочності, забезпечує перехід дітей у процесі пізнання за межі безпосереднього сприймання, що значно розширює можливості пізнання світу, а також забезпечує перехід знань на вищий рівень узагальнення, їх систематизацію.
ПРАКТИЧНІ
Мета цих методів — навчити дітей на практиці використовувати отримані знання, допомогти набути й удосконалити мовленнєві вміння і навички.
До практичних методів належать:
словесні дидактичні вправи, ігрові методи, нескладні досліди й моделювання.
Прийоми
Прийом — це елемент, складова частина методу. Кожен метод має кілька прийомів. У методиці розвитку мовлення і в дошкільній педагогіці прийоми класифікують залежно від місця в них наочності й емоційності.
Вони поділяються на наочні, словесні та ігрові.
Словесні прийоми
Є найважливішими.
До них відносять:
мовленнєвий зразок, запитання, пояснення, вказівка, оцінювання дитячого мовлення.
Наочні прийоми
Показ картинки, іграшки, предмета, руху або дії, артикуляції звуків. Показ супроводжується словесними прийомами: поясненням, вказівкою, запитанням.
Ігрові прийоми
Створення ігрової ситуації, виконання ігрових дій, звуконаслідування, загадкова інтонація голосу, використання жартів. Як ігрові прийоми можуть виступати елементи дидактичної гри, гри-інсценізації. У практичній діяльності найчастіше використовується комплекс прийомів.