Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Трактування методики навчання розповідей дітей дошкільного віку Михайлюк…
Трактування методики навчання розповідей дітей дошкільного віку
Михайлюк М. В. ЛОГб-1-20-4.0д
У методиці мови творчі розповіді умовно класифікують у залежності від використаного на занятті матеріалу:
– творчі розповіді на наочній основі – розповідь за сюжетною ігровою обстановкою, сюжетна розповідь про одну іграшку, придумування початку або кінця до подій, зображених на картині, описові розповіді про природу;
– творчі розповіді на словесній основі – придумування кінця до початку розповіді чи казки педагога, розповідь на тему, запропоновану педагогом, самостійне складання дітьми казок.
Враховуючи стан мовленнєвого та психічного розвитку дітей із ПМР, до складання творчих розповідей їх готують заздалегідь. Підготовча робота відбувається паралельно у трьох напрямках:
Отримання знань із певних тем, вільна орієнтація в причинно-наслідкових діях і явищах, накопичення необхідної лексики, вміння нею користуватися.
1) бесіди під час розгляду предметних, сюжетних малюнків, демонстрації предметів, що вивчаються; використання технічних засобів навчання;
2) екскурсії із цілеспрямованим спостереженням за певними явищами природи та живими істотами;
3) читання художніх літературних творів: описово-розповідних оповідань, віршів, творів народної творчості (приказок, прислів'їв, загадок, казок);
4) зображувальна діяльність.
Робота над складанням фактичних речень і оповідань, а також речень і оповідань за образами-уявленнями.
1) для розвитку мислення словами і за їх допомогою будувати речення навчають правильно давати відповіді на прості запитання;
2) складання речень за трьома опорними предметними картинками (наприклад, „дівчинка”, „кіт”, „миска з молоком”). Передбачається 1-2 варіанти складених речень;
3) складання речень за однією опорною предметною картинкою (наприклад, „метелик”; „дощ”; „гриб”);
4) добір необхідних за змістом слів-назв предметів для доповнення речення. Вибір слів із декількох предметних малюнків (наприклад, „Весело щебечуть...”, картинки: „солов'ї”, „гуси”, „ворони”);
5) доповнення речень точними словами-ознаками, або словами-діями, графічне зображення речень (наприклад, „Кішка... молоко” – „лизькає”, „п'є”, „смокче”. „Взимку дме ... вітер” – „сильний”, „різкий”, „лагідний”);
6) робота з деформованими реченнями.
Розвиток творчих уявлень у процесі роботи з казкою та сюжетно-дидактичними, тематичними іграми.
1) визначення і розуміння, що таке казка;
2) прослуховування казки, добір героїв-символів до казки з геометричних фігур, природного та підручного матеріалу;
3) мовленнєве „малювання”. Дітям пропонують за допомогою мовлення описати якогось героя казки або певного епізоду, або своїми словами з використанням синонімів і порівнянь;
4) переказ казки з опорою на наочність та без такої;
5) гра – перетворення у казкових героїв (на занятті або поза ним), у процесі якої розвивається самостійність мислення дошкільника, уміння орієнтуватися у проблемній ситуації, а також набуваються навички діалогічного мовлення.