Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
«Онтогенетичні закономірності розвитку мовлення у дітей віку немовляти,…
«Онтогенетичні закономірності розвитку
мовлення у дітей віку немовляти, раннього і дошкільного віку»
Ранній вік (2-3 роки)
Мовні надбання дітей стимулюють позитивні зрушення у їх психічному розвитку, позначаються на всіх психічних процесах
відчуття
мислення
пам'ять
сприймання
До двох років дитина вже засвоює звуки: П, Б, М, Ф, В, Т, Д, Н, К, Г, Х. Свистячі звуки (С, З, Ц), шиплячі (Ш, Ж, Ч, Щ), сонорні (Р, Л) вона зазвичай пропускає або замінює. Засвоює поняття «один», «багато».
У дитини 3-го року життя активно формується фразове мовлення. Згодом в мовленні з’являються прості речення.
Словниковий запас складає близько 100 слів, до 3-х років зростає до 500 слів.
Починає формуватися діалогічне мовлення.
Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну
будову мовлення:
засвоюють відмінкові закінчення,
узгоджують прикметник з іменником,
узгоджують прикметник з іменником,
використовують деякі прийменники (на, у),
оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників.
Вік немовляти (до 1 року)
На кінець першого життя дитина розуміє значення багатьох слів і сама вимовляє перші слова.
Великого значення вже у цьому періоді набуває спілкування дитини з рідними (передусім з матір'ю).
Недостатність мовленнєвого спілкування, недорозвиток сенсомоторних функцій дитини може призвести і до недорозвитку мовлення дитини та затримки психічного розвитку в цілому
Мовлення формується у процесі загального психофізичного розвитку дитини. Умовами формування нормального мовлення є:
збережена центральна нервова система дитини
наявність нормального слуху і зору;
достатній рівень мовленнєвого спілкування дорослих з дитиною.
Після 6-ти місяців лепетне мовлення активізується, наближається до звуків рідного мовлення навчається новими інтонаціями, є відповідь на голосове звернення дорослих.
Відсутність лепетного мовлення вже на перших етапах життя може свідчити про порушення у дитини артикуляційної моторики, інтелекту.
На першому році життя дитина передусім
оволодіває гулінням та лепетом
Дошкілний вік (3-6 роки)
3-4 роки
Діти 4-го року життя здебільшого користуються в мовленні простими (непоширеними і поширеними реченнями).
Поступово починають користуватись складними реченнями
Фонематичні процеси недостатньо сформовані. Діти можуть
плутати звуки схожі за звучанням та артикуляцією.
дитина називає своє ім'я, стать і вік;
виконує завдання типу «поклади кубик під чашку», «поклади кубик в коробку»,
вживає в реченні прості прийменники і сполучники тому що, якщо, коли.
розуміє значення простих прийменників,
опановує множину іменників і дієслів.
Діти починають правильно вимовляти:
шиплячі: Ш, Ж, Ч,
свистячі звуки: С, З, Ц,
4-5 роки
Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова.
Нормою буде, коли до п’яти років дитина диференціює на слух, та у вимові всі звуки. Паралельно з цією навичкою завершується формуватись правильна звуковимова.
У дітей значно покращується фонематичне сприймання (на слух), але можуть плутати деякі звуки С – Ш; Ш – Ж.
Словниковий запас 1500-2000 слів, у тому числі слова, що позначають тимчасові і просторові поняття.
У мовленні все частіше зустрічаються прикметники, які передають якість та ознаки предметів, присвійні прикметники (лисячий хвіст), прислівники
Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші.
Монологічне мовлення на початковій стадії.
В своїх висловлюваннях чотирирічна дитина використовує майже усі частини мовлення. Вже зустрічаються:
вживаються прийменники по, до, замість,
після, сполучники що, куди, скільки.
складносурядні і складнопідрядні речення,
Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки:
не завжди вірно використовує відмінкові закінчення,
іноді неправильно узгоджує між собою слова.
5-6 років
Розвивається мовна і мовленнєва увага, пам'ять, логічне мислення і інші психологічні передумови, необхідні для подальшого розвитку дитини, її успішного навчання в школі.
У реченні використовуються всі частини мови. Дитина опановує всі звуки рідної мови і правильно вживає їх у мовленні.
Фонематичні процеси більш сформовані. Дитина здатна до фонетичного аналізу та синтезу.
В словнику активно накопичуються образні слова і вирази, стійкі словосполучення (ні світ ні зоря, на швидку руку і ін.)
Дитина використовує синоніми, антоніми, багатозначні слова. Засвоюються граматичні правила зміни слів і з'єднання їх в речення.
До п'яти років запас слів у дитини збільшується до 3500 і більше. Вона активно вживає узагальнюючі слова («одяг», «овочі», «тварини» і тому подібне), називає широке коло предметів і явищ навколишньої дійсності
У словах вже не зустрічаються пропуски, перестановки звуків і складів; виняток становлять лише деякі важкі незнайомі слова (екскаватор).
У дошкільників виникає внутрішнє мовлення, що стає засобом формування й функціонування внутрішніх розумових дій.
Поява внутрішнього мовлення є ознакою розвитку словеснологічного мислення. Розвивається чуття мови, яке допомагає
помічати такі помилки в мовленні інших.
виправляти помилки свого мовлення,
успішніше користуватися мовою,
Виконала:
Ковальчук Карина, ЛОГб1-20-4.0д.