Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ - Coggle Diagram
УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Радянізація західноукраїнських земель (1939 – 1941 рр.). !
Основні дати:
1939 р. 23 серпня - підписання пакту Молотова-Ріббентропа;
1939 р. 1 вересня - напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової війни;
1939 р. 17 вересня - вступ СРСР в Другу світову війну, Червона армія переходить займає Західну Україну;
1939 р. 26-27 жовтня - засідання Народних зборів Західної України, які проголосили радянську владу в Західній Україні та висловились за возз'єднання з УРСР;
1940 р. 2 серпня - Верховна Рада СРСР прийняла Закон “Про включення Північної частини Буковини, Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів до складу УРСР”.
Причини поразки радянських військ:
• Радянське керівництво на чолі з Й. Сталіним не вжило необхідних заходів для належної підготовки радянських військ до відсічі ворога; постійне мусування тези, що пакт про ненапад є гарантією мирних відносин із гітлерівською Німеччиною, дезорієнтувало армію і народ (заява ТАРС від 14 червня 1941 р.,
• у якій версія про підготовку Німеччини до нападу на СРСР називалася провокаційною).
• Серйозні прорахунки були допущені Й. Сталіним і Генеральним штабом у визначенні напрямку головного удару ворога.
• Радянське командування головним помилково вважало наступ на Україну, тоді як згідно з планом «Барбаросса» головний удар мала наносити група армій «Центр» на Білорусію у напрямку на Москву.
• Значний бойовий досвіт німецького командування і бойових частин у веденні сучасних мобільних бойових дій із застосуванням значної кількості танків і літаків.
• Невдале розташування радянських військ для ведення оборонних боїв. Війська були розміщені трьома ешелонами (57-ма, 52-га і 62-га дивізії), що призвело до того, що з’єднання вступали у бій по черзі, й це давало можливість розбити їх частинами.
• Радянські війська навіть не готувалися до оборонних боїв.
• Війну передбачалося вести «малою кров’ю й на території ворога». Склади боєприпасів та іншого воєнного майна були розташовані занадто близько до кордону і вже в перші дні опинились у руках ворога.
• Оборонні споруди на новому кордоні не були добудовані до початку бойових дій. До того ж вони були невдало розташовані («лінія Молотова»). Оборонні споруди на старому кордоні були роззброєні.
• Масові репресії 1937—1938 рр. в армії та в подальші роки призвели до винищення кращих командних кадрів Червоної Армії. Було знищено близько 45 тис. осіб командного складу всіх рівнів (репресіям був підданий весь командний склад Київського Військового округу). Нові командири не мали достатнього бойового і життєвого досвіду.
• Війська не були вчасно приведені в бойову готовність (за окремим виключенням), щоб дати належну відсіч ворогові, незважаючи на те, що сталінське керівництво було вчасно попереджено про можливий напад.
• Авіація була скупчена на основних аеродромах, а не розпорошена по польових, що призвело до величезних втрат на початку війни (у перші години війни на 66 аеродромах було знищено 579 літаків). Із початком бойових дій на території України почалась мобілізація її ресурсів для боротьби з ворогом. Промисловість переводилась на воєнні рейки, йшла мобілізація до лав Червоної Армії. Так у перші місяці війни із 16 областей України було мобілізовано 2 млн 515 тис. 891 особу. До народного ополчення до кінця 1941 р. вступило 1300 тис. осіб. У липні 1941 р. у винищувальних загонах налічувалось 158,7 тис. осіб.
https://www.youtube.com/watch?v=9ZAFwzaowbA
https://www.youtube.com/watch?v=Xyp7ln9LWIA
Окупаційний режим в Україні :
text
План «Ост»
Часткове онімечення місцевого населення; заселення окупованих земель німцями
Масова депортація населення, у тому числі українців, до Сибіру
Підрив біологічної сили слов’янських народів
Економічне пограбування території України; перетворення місцевого населення на рабів
Пограбування культурних цінностей, знищення пам’яток культури
