Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Праця як функціональна система діяльності - Coggle Diagram
Праця як функціональна система
діяльності
Життєві і філософські уявлення про працю.
Категорії «праця» та «діяльність».
Уявлення про працю на рівні повсякденної свідомості
Філософський енциклопедичний словник
"Вільна праця потрібна людині не сама по собі, а для розвитку та підтримання в
ній почуття людської гідності" (К.Д. Ушинський).
"До зайнятої людини рідко ходять у гості нероби, як до киплячого горщика мухи
не летять" (Б. Франклін).
"Той, хто хоче, робить більше, ніж той, хто може" (Р. Мерьє).
"Робота не ганьбить людину; на жаль, трапляються люди, які ганьблять роботу"
(У. С. Грант).
"У будинок трудівника голод заглядає, але зайти туди боїться" (Б. Франклін).
"Якщо нероба не дратує вас, значить, ви самі чимось схожі на нього" (Е. У. Хоу).
Праця – цілеспрямована
діяльність людини, у процесі
якої вона за допомогою
знарядь праці впливає на
природу і використовує її з
метою створення предметів,
необхідних для задоволення
своїх потреб
Погляди на працю К. Маркса
Головні характеристики праці:
Цілеспрямованість
Предметний характер
Використання знарядь праці
Матеріалізація в предметі
праці
Суспільний характер
Психологічне розуміння праці за Е.Фромом
«Відчужений характер праці» визначає її
як втрату людиною ідентичності, як
роз'єднання (відчуження) людини і справи,
якою вона займається, в результаті чого
«втрачається цінність самої праці» і на
перше місце виходить цінність «продажу
своєї праці». В такій ситуації людина з
суб'єкта праці перетворюється скоріше в
«товар» на «ринку праці та послуг».
Діяльність – це суто людська форма активності, основною
ознакою якої є наявність усвідомленої цілі
Діяльність – це активна взаємодія людини з навколишнім
середовищем, завдяки чому вона досягає свідомо
поставленої мети, яка виникла в неї внаслідок прояву
певної потреби.
Праця є основним видом людської діяльності
Психологічні ознаки праці:
Свідоме передбачення соціально цінного результату.
Усвідомлення обов’язковості досягнення соціально фіксованої цілі.
Свідомий вибір застосування, удосконалення або створення
знарядь, засобів діяльності.
Усвідомлення міжособистісних виробничих залежностей від
відносин.
Категорії «праця» та «діяльність»
Праця завжди є діяльністю, але не всяка
діяльність може бути працею
Праця – не завжди професійна діяльність
(наприклад, суспільно корисна праця, праця
в догляді за дитиною, за хворим тощо)
Професійна діяльність не завжди є працею
(псевдодіяльність, діяльність з нульовим
результатом тощо)
Структурні елементи
діяльності
Суб'єкт діяльності – це індивід, який
цілеспрямовано діє для
задоволення своїх потреб
Ціль – це уявний образ майбутнього
результату за допомогою якого
суб'єкт прагне задовольнити свою
потребу
Мотив – внутрішня спонукальна
причина дій та вчинків як
відображення потреби.
Структурні елементи
діяльності
Засоби суб'єкта – це його
підготовленість до діяльності, до дій,
які визначаються особистим досвідом
(знаннями, уміннями, навичками...)
Результат діяльності – це
матеріалізована ціль, тобто те, що
отримано після реалізації дій над
предметом діяльності.
Продукт діяльності –
матеріалізована ціль
Психічний результат – зміни в
досвіді суб'єкта діяльності
Ознаки спільної діяльності
наявність загальних цілей;
загальна мотивація досягнення мети
розподіл функцій,
об'єднання (або суміщення) індивідуальних
діяльностей,
координація виконання індивідуальних діяльностей
учасників, тобто необхідність в управлінні (включаючи
самоуправління)
наявність завершального результату
єдине просторово-часове функціонування учасників
взаємодії (?).
СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Три моделі спільної діяльності:
• спільно-індивідуальна (кожен учасник
робить свою частку загальної справи
незалежно від інших);
• спільно-послідовна (загальне завдання
виконується послідовно кожним);
• спільно-взаємопов'язана (має місце
одночасна взаємодія кожного учасника з
усіма іншими)
Психологічні ознаки праці
В.Д.Шадриков виділяє три взаємопов'язаних
аспекти праці :
1) предметно-дієвий (процес, в якому «людина
за допомогою засобів праці викликає
заздалегідь намічені зміни предмету праці»);
2) фізіологічний (як "функції людського
організму");
3) психологічний (як здійснення свідомої мети,
прояв волі, уваги, інтелектуальних
властивостей працівника тощо)
Психологічні ознаки
праці
Є. О. Климов виділив основні психологічні регулятори
праці:
1) образ об'єкта праці (чуттєвий образ; репрезентативний
образ, наприклад пам'ять, уява);
2) образ суб'єкта праці (актуальний «образ Я»; узагальнений
«Я-образ» – уявлення себе в часі, представником професії,
членом товариства);
3) образ суб'єкт-об'єктних і суб'єкт-суб'єктних відносин
(потреби, емоції, характер, спрямованість особистості та її
світогляд).
Є. О. Климовим виділено основні ергатичні функції, які є
основою для різних видів трудової та професійної діяльності.
Ергатична система – це взаємодія суб'єкта і об'єкта праці, а в
більш розгорнутому вигляді це система «людина - машина -
середовище - соціум - культура – природа».
Ергатична функція – це «будь-яке зменшення невизначеності
зв'язку елементів усередині ергатичної системи та її зв'язків з
зовнішніми обставинами, що розглядається з точки зору тих
цілей, заради яких ця система створена, тобто це будь-яка
трудова функція (функція ергатичної системи)».
Наприклад, працівник не може знайти потрібний інструмент (потрібний документ)
– у нього немає порядку (умови не відповідають роботі).
Психологічне розуміння професії,
спеціальності, посади і трудового посту
Значення вживання поняття професія:
область докладання сил людини (як суб'єкта
праці);
спільність людей-професіоналів;
підготовленість людини, що дозволяє
виконувати певну роботу;
діяльність, як процес реалізації трудових
функцій.
Психологічне розуміння професії,
спеціальності, посади і трудового посту
Основні характеристики професії:
Це обмежений вид трудової діяльності
Це суспільно корисна діяльність.
Це діяльність, що передбачає спеціальну
підготовку
Це діяльність, яка виконується за певну
винагороду, моральну і матеріальну, дає людині
можливість задовольняти свої потреби, і є
умовою її всебічного розвитку.
Це діяльність, яка дає людині певний соціальний і
суспільний статус («візитна картка» людини).
Це діяльність, за допомогою якої особа бере
участь у суспільному житті
Спеціальність конкретизується в професії. Відповідно, професія - це
група споріднених спеціальностей (наприклад, професія - лікар,
спеціальність - лікар-терапевт; професія - вчитель, спеціальність –
вчитель фізкультури).
Кваліфікація - це рівень професійної майстерності. Традиційно
виділяють: формальну кваліфікацію, виражену в офіційно фіксованих
розрядах, класах, званнях, категоріях, і реальну кваліфікацію, тобто той
рівень майстерності, який дана людина може дійсно проявити.
“Професійна компетентність” - як "індивідуальна готовність
людини виконувати дану роботу на високому рівні".
“Посада” є розмитим поняттям, це будь-яка фіксована робота і
професія (нерідко в анкетах можна навіть побачити графу "Місце
роботи і посада"). «Визначена структурою і штатним розписом
первинна структурна одиниця в організації, на яку покладено коло
службових повноважень»
Для організації роботи важливо враховувати головний принцип
діяльності працівника, який відображений у «золотому правилі
психології праці».
«Золоте правило» – це правило організації відповідності
елементів системи «людина - предмет праці - засоби праці –
середовище» (якщо, наприклад, вводяться нові вимоги до
працівника, то це обов'язково необхідно компенсувати в інших
елементах ергатичної системи).