Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Система міжнародних відносин - Coggle Diagram
Система міжнародних відносин
Системний підхід у теорії міжнародних відносин
Системність є найважливішою характеристикою міжнародних відносин і глобальної спільності людства, що формується у процесі їхнього розвитку.
Фундаментом системи є зв'язки між елементами, але існують також відносини, що не є зв'язками.
Усі системні теорії міжнародних відносин виходять з існування законів функціонування міжнародних систем, хоча їхній характер можуть розуміти по-різному.
Структура міжнародної системи
Виокремлюються наступні структурні виміри міжнародних систем:
-Конфігурація співвідношення сил. Це поняття містить такі аспекти: межі системи; поділ сил між різними дійовими особами...
-Ієрархія акторів. Вона відображає їхню фактичну нерівність з точки зору військово-політичних, економічних, ресурсних, ідеологічних та інших можливостей впливу на систему.
-Гомогенність та гетерогенність. Вона відображає ступінь згоди, що існує в акторів відносно певних принципів або цінностей.
-Внутрішній режим, тобто сукупність формальних та неформальних принципів та норм, угод та процедур прийняття рішень, до якого призводить конфігурація співвідношення сил.
Основні типології міжнародних систем
Типологія є одним з найважливіших засобів і прийомів теоретичного аналізу, являє собою вид наукової систематизації, класифікації предметів або явищ за спільністю певних ознак.
Перша модель – багатополярна. Під багатополярністю розуміється структура міжнародних відносин, в якій існує декілька провідних держав, які є співставимими за сукупністю своїх силових, економічних, політичних можливостей та потенціалу ідейно-політичного впливу.
М.Каплан сформулював шість правил, необхідних і достатніх для функціонування даної системи:
-Кожна дійова особа повинна прагнути побільшити свої спроможності (можливості), але вона повинна віддавати перевагу методам переговорів перед методами війни.
· -Вона повинна здатися до зброї, радше ніж відмовитися від нагоди побільшити свої спроможності;
-Вона повинна радше припинити бойові дії, аніж вивести з гри одну з "головних дійових осіб системи";
-Вона повинна протистояти будь-якій коаліції чи індивідуальній дійовій особі, що прагне посісти панівне становище щодо інших держав системи;
-Вона повинна стримувати тих учасників системи, які обстоюють принцип наднаціональної організації;
-Вона повинна дозволяти державам, раніше переможеним чи відкритим, повернутися в систему в ролі прийнятних акторів, а також вона повинна допускати дійову особу, яка була раніше другорядною, в категорію головних дійових осіб.
Типологія політичних міжнародних систем (за М.Ніколсоном) – виходить з того, що міжнародна система в цілому належить до структурованих соціальних систем.
М. Ніколсон виділив п’ять типів міжнародних систем:
Чистий ієрархічний тип – існує один-єдиний центр влади, з яким взаємодіють усі останні члени системи.
Тип чистої взаємодії – кожний учасник взаємодіє з рештою на паритетних засадах: жоден з них не користується будь-яким пріоритетом.
Проста реалістична система – два центральних учасники, якими є домінуючі держави, напряму взаємодіють між собою.
Змішана реалістична система – поєднує в собі домінування і взаємодію, коли є чотири і більше домінуючих учасників, кожен з яких має своїх caтeлiтів.
Комплексна система – домінуючими учасниками є держави подібно до змішаної реалістичної системи, а другорядними – складові елементи держав (підприємства, організації, індивіди тощо).
Типологія Е.Чемпеля передбачає виокремлення:
Імперальної
Гегемоністичної
Ієрархічної
Егалітарної систем