Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Праця як функціональна система діяльності - Coggle Diagram
Праця як функціональна система
діяльності
Життєві і філософські уявлення про працю
Праця – цілеспрямована діяльність людини, у процесі якої вона за допомогою знарядь праці впливає на природу і використовує її з метою створення предметів, необхідних для задоволення своїх потреб
Погляди на працю К. Маркса
Головні характеристики праці:
Цілеспрямованість
Предметний характер
Матеріалізація в предметі
праці
Використання знарядь праці
Суспільний характер
Історичний розподіл праці:
за різними галузями і видами
діяльності (поділ на професії)
як основна умова виникнення соціальної нерівності і класів (ті, хто управляють, і ті, хто підкоряються)
Дві основні форми праці
«жива праця» (сам процес
праці, сама трудова діяльність)
абстрактна праця, виражена у
вартості вироблених благ
Категорії «праця» та «діяльність»
Діяльність
активна взаємодія людини з навколишнім середовищем, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, яка виникла в неї внаслідок прояву певної потреби.
СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Ознаки
наявність загальних цілей
загальна мотивація досягнення мети
розподіл функцій,
об'єднання (або суміщення) індивідуальних
діяльностей
координація виконання індивідуальних діяльностей учасників, тобто необхідність в управлінні (включаючи самоуправління)
наявність завершального результату
єдине просторово-часове функціонування учасників
взаємодії
Три моделі спільної діяльності
спільно-індивідуальна (кожен учасник робить свою частку загальної справи незалежно від інших)
спільно-послідовна (загальне завдання виконується послідовно кожним)
спільно-взаємопов'язана (має місце одночасна взаємодія кожного учасника з усіма іншими)
Структурні елементи діяльності
Умови діяльності
об'єктивна реальність, у якій перебігає діяльність. Зовнішні і внутрішні умови.
Предмет діяльності
все те, на що спрямовуються дії, що перетворюється у процесі діяльності.
Процес діяльності
сукупність дій, що спрямовуються на досягнення мети чи зміну стану предмета. Процес складається із окремих дій.
Психічний результат
зміни в
досвіді суб'єкта діяльності
Продукт діяльності
матеріалізована ціль
Результат діяльності
це матеріалізована ціль, тобто те, що отримано після реалізації дій над предметом діяльності.
Засоби суб'єкта
це його підготовленість до діяльності, до дій, які визначаються особистим досвідом (знаннями, уміннями, навичками…)
Мотив
внутрішня спонукальна причина дій та вчинків як відображення потреби.
Ціль
це уявний образ майбутнього результату за допомогою якого суб'єкт прагне задовольнити свою потребу
Суб'єкт діяльності
це індивід, який цілеспрямовано діє для задоволення своїх потреб
Професійна діяльність
не завжди є працею (псевдодіяльність, діяльність з нульовим результатом тощо)
Праця
не завжди професійна діяльність (наприклад, суспільно корисна праця, праця в догляді за дитиною, за хворим тощо)
Психологічні ознаки праці
Усвідомлення міжособистісних виробничих залежностей від
відносин.
Свідомий вибір застосування, удосконалення або створення знарядь, засобів діяльності.
Усвідомлення обов’язковості досягнення соціально фіксованої цілі.
Свідоме передбачення соціально цінного результату
Психологічні ознаки праці
В.Д.Шадриков виділяє три взаємопов'язаних
аспекти праці
предметно-дієвий (процес, в якому «людина за допомогою засобів праці викликає заздалегідь намічені зміни предмету праці»)
фізіологічний (як "функції людського організму")
психологічний (як здійснення свідомої мети, прояв волі, уваги, інтелектуальних властивостей працівника тощо)
основні групи ергатичних функцій
духовне виробництво (побудова ідеологій, освіта, мистецтво, наука)
виробництво для впорядкування соціальних процесів (законотворчість, засоби масової інформації - ЗМІ, планування - економіка, управління великими соціально-економічними і політичними системами)
виробництво корисних дій обслуговування і самообслуговування (життєзабезпечення суб'єктів праці, організація трудової діяльності, медичне обслуговування, ремонтне обслуговування, вдосконалення ергатичних систем)
матеріальне виробництво (оперативно-гностичне – обробка інформації, прийняття рішення; оперативно-практичне – організація робочого місця, організація соціального середовища; оперативна самоорганізація суб'єкта праці – транспортування, управління засобами праці, вплив на предмети праці)
Психологічне розуміння професії,
спеціальності, посади і трудового посту
Значення вживання поняття професія
область докладання сил людини (як суб'єкта праці)
спільність людей-професіоналів
підготовленість людини, що дозволяє виконувати певну роботу
діяльність, як процес реалізації трудових функцій
Це діяльність, яка дає людині певний соціальний і суспільний статус («візитна картка» людини)
Це діяльність, за допомогою якої особа бере участь у суспільному житті
Спеціальність
конкретизується в професії. Відповідно, професія - це група споріднених спеціальностей (наприклад, професія - лікар, спеціальність - лікар-терапевт; професія - вчитель, спеціальність – вчитель фізкультури)
Кваліфікація
це рівень професійної майстерності. Традиційно виділяють: формальну кваліфікацію, виражену в офіційно фіксованих розрядах, класах, званнях, категоріях, і реальну кваліфікацію, тобто той рівень майстерності, який дана людина може дійсно проявити
Професійна компетентність
як "індивідуальна готовність людини виконувати дану роботу на високому рівні"
Посада
є розмитим поняттям, це будь-яка фіксована робота і професія (нерідко в анкетах можна навіть побачити графу "Місце роботи і посада"). «Визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця в організації, на яку покладено коло службових повноважень»
