Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Тема 9. Система міжнародних відносин. - Coggle Diagram
Тема 9. Система міжнародних відносин.
Системний підхід у теорії міжнародних відносин.
Системний підхід до міжнародних відносин передбачає не тільки їх еквіпотенційне, тобто складну систему взаємозалежності і взаи- мопідпорядкованості з усіма іншими елементами світу, але й націлює на виявлення власне властивих цій системі структур і пов'язаних ними елементів.
Міжнародна система та її структура.
Структура системи міждержавних відносин — це особливий спосіб зв'язку між державами, які входять у систему, що закономірно виникає в процесі її функціонування та розвитку.
Структура системи міждержавних відносин будується на основі певної субординації; провідну, визначальну роль в її межах відіграють центросилові відносини, які в кожний конкретний період надають особливого характеру структурі відносин між державами взагалі,
Основні типології міжнародних систем (М.Каплана, М. Ніколсона, Е. Чемпеля).
Каплан сконструював абстрактні теоретичні моделі, покликані сприяти кращому розумінню міжнародної реальності. Таких моделей або типів політичних міжнародних систем він виділив шість.
Перший тип -- "система одиничного вето" -- кожен актор здатний блокувати систему за допомогою шантажу і водночас чинити опір подібному шантажу, захистити себе від будь-якого противника.
Другий тип -- біполярну.
Третій тип -- "гнучка біполярна система" -- складається з акторів-держав, союзів і блоків держав та універсальних акторів в особі міжнародних організацій.
Четвертий тип -- "жорстка біполярна система" -- на відміну від попереднього типу обидва блоки організовані за строго ієрархізованим принципом.
П'ятий тип -- "універсальна система" -- фактично відповідає федерації і передбачає переважаючу роль універсального актора, тобто міжнародних організацій (наприклад ООН).
Шостий тип -- "ієрархічна система" -- по суті це світова держава, де національні держави втрачають своє значення, перетворюються у прості територіальні одиниці, а будь-які центробіжні тенденції з їхнього боку негайно ліквідовуються
Е.Чемпеля
Проста монополярна система характеризується відносинами "наддержава —
залежні (слабкі) держави", тобто І—IV рівні ієрархії. За наявності одного "полюса"
різниця в могутності держав значна, що робить систему надзвичайно стабільною;, у
ній можуть виникати окремі конфлікти, зазвичай, на найнижчих щаблях ієрархії, але
загальносистемний конфлікт не можливий, що пояснюється відсутністю хоча б
порівняно більш-менш сильних суперників, що могли б створити загрозу для єдиної
наддержави.
Структуризована монополярна система, на відміну від попередньої,
характеризується наявністю сильних регіональних центрів II рангу (не обов'язково в
усіх регіонах світу), які безпосередньо впливають на держави III та IV рангів у
регіоні, але й самі перебувають під доволі значним впливом світових наддержав, що
окреслююють межі їх функціональної активності. Ієрархічні відносини в таких
системах визначаються зв'язком "наддержава — регіональний центр — держави —
залежні держави". Структуризована монополярна система досить стабільна, хоча у
ній уже починають створюватися умови для загаль-носистемної конфронтації