Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Національна безпека та національні інтереси. - Coggle Diagram
Національна безпека та національні інтереси.
До об'єктів національної безпеки належать:
– людина і громадянин (їхні конституційні права та свободи);
– суспільство (духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище, природні ресурси);
– держава (конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність).
Суб'єктами забезпечення національної безпеки є Президент України; Верховна Рада України; Кабінет Міністрів України; Рада національної безпеки та оборони України; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; Національний банк України; суди загальної юрисдикції; прокуратура України; місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування; Збройні Сили України, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України та інші
національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам;
національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток;
загрози національній безпеці - наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України;
Воєнна організація держави - сукупність органів державної влади, військових формувань, утворених відповідно до законів України, діяльність яких перебуває під демократичним цивільним контролем з боку суспільства і безпосередньо спрямована на захист національних інтересів України від зовнішніх та внутрішніх загроз;
Сьогодні до зовнішніх чинників варто зарахувати насамперед глобальні тенденції, які потенційно є джерелами загроз
національній безпеці. До них належать, наприклад, загострення
конкуренції між світовими центрами сили, причому нерідко
порушуються норми міжнародного права, застосовується силовий тиск, спостерігаються спроби держав вирішувати свої
проблеми за рахунок інших, неспроможних ефективно захищати власні національні інтереси; криза міжнародної системи
безпеки, що ґрунтується на ялтинсько-гельсінських принципах,
розмивання системи міжнародних угод у галузі стратегічної
стабільності, послаблення ролі міжнародних безпекових інститутів; невизначеність засад нової міжнародної системи безпеки
3) занадто низький валовий національний прибуток в доларах США на 1 особу;
4) у сфері державної безпеки – поширення корупції, хабарництва в органах державної влади, зрощення бізнесу й політики, організованої злочинної діяльності; прояви сепаратизму,
намагання автономізувати за етнічною ознакою окремі регіони
України;
5) в екологічній сфері – нераціональне, виснажливе використання мінерально-сировинних природних ресурсів; застарілість і недостатню ефективність комплексів з утилізації токсичних екологічно небезпечних відходів;
6) у зовнішньополітичних і воєнних сферах і сфері безпеки
державного кордону – анексію Криму й тривалу «гібридну»
війну РФ проти України; те, що переважна частина державного
кордону України недостатньо облаштована й не демаркована
Головною метою Стратегії воєнної безпеки України (далі — Стратегія) є завчасно підготовлена та всебічно забезпечена всеохоплююча оборона України на засадах стримування, стійкості та взаємодії, що забезпечує воєнну безпеку, суверенітет і територіальну цілісність держави відповідно до Конституції України та в межах державного кордону України, сприяє інтеграції України в євроатлантичний безпековий простір та набуттю членства в НАТО, передбачає активну участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.